Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгризати

Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИ"
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи. К. Хмельн. 13.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить. Ном. № 8791.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома. Гол. III. 440.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГРИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.