Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгризати

Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИ"
Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Гри́вина, -ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи. Мнж. 178.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Желех. Ум. люба́ночка. Гол. II. 465.
Опернатіти, -тію, -єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. I. 124.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГРИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.