Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгребти

Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРЕБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРЕБТИ"
Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Гумористи́чний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях. Левиц. І. 463.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Зацвірі́нькати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Направе́ць нар. Направо. Вх. Зн. 40.
Орапський, -а, -е. Негритянскій. К. Дз. 171.
Покривити, -влю́, -виш, гл. Искривить.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГРЕБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.