Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный.
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. До порогів недалеко, знакома дорога. Знакомі люде дохожали улицею. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Еней заснув і бачить снище.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця.
