Звужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. звузи́ти, -вужу́, -зи́ш, гл. Съуживать, съузить.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю.
2) Не должный.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни.
Роскласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
