Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. 2) Ящерица.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница.
Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Заклебу́чений, -а, -е. Загнутый, закривленный. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ.
Плюсь! меж.
1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду.
2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба».
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть?
Родити, -джу, -диш, гл.
1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Нам Бога не вчить, як хліб родить.
2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить.
Суперечник, -ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
