Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем.
Неправдиво нар.
1) Лживо, неправдиво.
2) Притворно.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Ой дано ж єму та три селечка.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком.
