Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгонити

Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОНИТИ"
Доди́бати Cм. Додибувати.
Кормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Кормиться. Ном. 10105.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка. Вх. Уг. 252.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Облигувати, -гую, -єш, сов. в. обли́гати, -гаю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Хто більш і не облигує нашого братчика, як не ця жидова. Лохв. у. А це вже облигав його. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Онь нар. = ониж. Вх. Зн. 44.
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.
Поналускувати, -кую, -єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.