Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Махи́на, -ни и махи́ня, -ні, ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Церква чимала махиня.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Приповзати, -за́ю, -єш, сов. в. приповзти, -зу, -зе́ш, гл. Приползать, приползти.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
