Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддяка

Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯКА"
Бичечок, -чка, м. Ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.
Брундук, -ка, м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Капса, -си, ж. = кабза.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати. Угор.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.