Благати, -гаю, -єш, гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. благати на поміч. Просить помощи.
Відкришитися, -шуся, -шишся, гл. Открошиться.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Ді́янка, -ки, ж. Дѣловое время, время дѣйствія.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали.
Остуджувати, -джую, -єш, сов. в. остудити, -джу, -диш, гл. Остуживать, остудить, охладить. Якими зіллями бідне серце моє остудити. Як Бог творив землю, то єї перше варив, а послі разом остудив.
Підсобка, -ки, ж. Подмога, помощь, поддержка. Сама ж я годую ту дитинку, сама заробляю, — нема мені підсобки ніякої ні від кого.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі.
