Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгоріти

Відгоріти Cм. відгоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРІТИ"
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. О. 1862. V. 101. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая. Чуб. V. 951.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Паровий, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз. 2) Паровой. Парові млини.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Поплямитися, -млюся, -мишся, гл. Запятнаться, покрыться пятнами.
Протруситися, -шуся, -сишся, гл. Протрястись.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.