Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддякувати

Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯКУВАТИ"
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Дра́та, -ти, ж. Притѣсненіе, поборъ. Закр.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Піддерти Cм. піддирати.
Посповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить. Кубочки посповняла. Мил. 220.
Придибанчик, -ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь. Гол. IV. 166.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.
Рямця, -ців, мн. Рамка. Мир. ХРВ. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.