Гматний, -а, -е. Гибкій.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Повишаровувати, -вую, -єш, гл. Вымыть при помощи мочалки (во множествѣ). Лави гарно віхтем та піском повишаровуй.
Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл.
1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Подай, мила, свою білу ручку.
2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. Йому подам на суд увесь мій побит. Він подавав кожному в руку. Подавав серпи їм золотії. Подати милостиню. На церкву подав. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала.
3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала.
4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному.
5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.
6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає.
7) Подало му. О больномъ: ему лучше.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями.
