Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала.
Придаватися, -даюся, -єшся, сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться.
2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Оттакий то придався нам солодкий мед. Паска у нас хороша придалась. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Придавсь один чернець на малювання.
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Чей нар. = ачей. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.
