Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Ґра́та, -ти, ж. 1) Прутъ желѣзной рѣшетки, а во мн. ч.: ґра́ти — желѣзная рѣшетка. 2) Клѣтка (на ткани). Ум. Ґра́тка, ґра́тки.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Картувати, -тую, -єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы.
Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Июли це перебіга йому дорогу чорт.
2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Будеш ти у мене хатку промітати. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові.
Черепушка, -ки, ж.
1) = черепи́нка.
2) Шутливо: рюмка.
3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.
