Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохти

Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХТИ"
Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Шух. І. 112. Чи на вітровому морі, чп на суходолі? К. МБ. ІІІ. 248.
Докиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. доки́снути, -ну, -неш, гл. Докисать, докиснуть.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Ном. № 3737. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в'язки соломи спали, то холодно. Камен. у.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
Невзадовзі нар. Въ не продолжительномъ времени.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.