Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять?
Мурави́ще, -ща, с. = муравник. Забрав би в торбу оце муравище, було б на горіхи.
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила.
Позасмалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь, опалить (во множествѣ). Йде чоловік з десяток пішо без ратищ і без усього, а тілько колки позасмалювали та й ідуть.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Чина, -ни, ж. — ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L.
