Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддавати

Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Чуб. І. 173. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. Рудч. Ск. І. 9. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. Чуб. І. 156. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. МВ. І. 16. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. Левиц. І. 14. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. Чуб. I. 160. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Ном. № 5928. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. Мет. 60. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. Любеч. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИ"
Батенько, -ка
Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.
Де́як нар. Кой-какъ. Торік ще деяк жили, а тепера й овсі без хліба зостанемось. Екатерин. г.
Засно́вувати, -вую, -єш, сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. Н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. І. 112.
Понадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задумать, надуматься (о многихъ). Поки понадумуєтеся, чи їхати, чи не їхати, то й вечір буде. Харьк. у.
Прилизувати, -зую, -єш, сов. в. прилизати, -жу, -жеш, гл. 1) Прилизывать, прилизать языкомъ. 2) Причесывать, причесать.
Розбовтувати, -тую, -єш, сов. в. розбо́втати, -таю, -єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і пють. Ном. № 13628.
Сутана, -ни, ж. Ряса католическаго священника. Патер.... в чорному капотці, се б то в сутані. Стор. МПр. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.