Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відерник

Відерник, -ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЕРНИК"
Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Заде́рти Cм. задирати.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Паршивий, -а, -е. 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный.
Ретельний, -а, -е. Аккуратный, точный. Подольск. г.
Туркало, -ла, с. 1) = туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.
Умолоти, умелю, -леш, гл. 1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю. Ном. № 8146.
Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка. Ном. № 11507.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.