Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ.
Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Обговорити Cм. обговорювати.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Розсохач, -ча, м. Олень.
Труха, -хи, ж.
1) Измельченное сѣно.
2) Кроликъ, Lepus cuniculus.
