Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату.
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Кров дзюрить, булькотить з спини. Так за шию й дзюрить.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Закиса́́ти, -са́ю, -єш, сов. в. закиснути, -ну, -неш, гл. Закисать, закиснуть. Очі закисатимуть.
З'їду́н, -на, м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Ночлігування, -ня, с.
1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування.
2) Ночная пастьба скота.
Підсісти, -ся. Cм. підсідати, -ся.
Позадушувати, -шую, -єш, гл. Задушить (многихъ).
Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить!
