Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгортатися

Відгортатися, -таюся, -єшся, сов. в. відгорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. Єсть там такий млин і дванадцять каміней, що само і мелеться, і само насипається, само відгортається і само в мішки набивається. Рудч. Ск. І. 123. 2) Отворачиваеться, отворотиться. 3) Перестать ласкаться. Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРТАТИСЯ"
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Відлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відлупитися, -плюся, -пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Вх. Уг. 246. Ум. костурка.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Напе́рсниця, -ці, ж. = наперстник 2Шух. І. 138.
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. Камен. у. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела. Харьк. у.  
Сіроманський, -а, -е. Относящійся къ сіроману, горемычный. Де бережки широкії, ой там переправи сіроманськії. Грин. III. 591.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.