Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Догорі́лий, -а, -е. Догорѣвшій.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика.
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Повитягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили.
2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити.
Темнина, -ни, ж. Темнота.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана.