Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгін

Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГІН"
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Кир-китайка, -ки, ж. Родъ ткани. Один на собі дорогий каптан має, та з під того кир-китайку видирає. КС. 1882. XII. 501.
Отруйливий, -а, -е. Ядовитый, отравляющій. На райськім дереві отруйлива гнилиця. К. МХ. 41.
Паночок, -чка, м. Ум. отъ пан.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ. Вас. 184.
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.