Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге.
Жовтогаря́чий, -а, -е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться.
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Панська підлизуха.
Помістниця, -ці, ж.
1) Доска на днѣ воза.
2) Половица.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш.
Сницарь, -ря, м.
1) Ваятель, рѣзчикъ.
2) Колесникъ, каретникъ.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
