Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відглушити

Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГЛУШИТИ"
Анция́ш, -ша, м. = Анци́христ. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Зменшати 2, -шаю, -єш, гл. = зменшувати.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Тринадцять, -ти числ. Тринадцать.
Узлитися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Озлиться. Піднялись на мене горді і узлилися могущі. К. Псал. 199. Узлився, на мене старшина. Н. Вол. у. Вже як на кого узляться люде, то до краю вже доїдять. Мир. ХРВ. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.