Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відглушити

Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГЛУШИТИ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран. Ном. № 3033.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Тарапунька, -ки, ж. Раст. Cucurbita Pepo Var Citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Чайня, -ні, ж. Чайная. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.