Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відглушити

Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГЛУШИТИ"
Балам! Балам! меж. Подражаніе ударамъ колокола. Шейк.
Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. ІІІ. 28.
Вислід, -ду, м. Изслѣдованіе, результата изслѣдованія. Левч. 52.
Відняти Cм. віднімати.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк.
Понадруковувати, -вую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями. Грин. III. 84. Г. Барв. 338.
Снігниця, -ці, ж. = сніговиця. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.