Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддячити

Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯЧИТИ"
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. II. 28.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.
Розмах, -ху, м. Размахъ.
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє. Грин. I. 100.
Серм'янина, -ни, ж. = серм'язкина. Ой лежить козак на глибокій долині, постелив собі в голову серм'янину. Гол. І. 105.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Грин. ІІІ. 650. Я усе соромляюсь, усе мовчу. Г. Барв. 64.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.