Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відганяти

Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАНЯТИ"
Бурсачина, -ни, м. = бурсак.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Понапрацьовуватися, -цьовуємося, -єтеся, гл. Наработаться, вдоволь потрудиться (о многихъ).
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ. Шейк. Ном. № 2370.
Фарбляний, -а, -е. Красочный. Вас. 184.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.