Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставник
ставниця
ставня
ставовий
ставок
ставчатий
ставщина
стаганювати
стада
стадарка
стадарня
стадарь
стадечко
стаднарка
стадник
стаднина
стадницький
стадниця
стадня
стадо
стаєнка
стаєнний
стаєночка
стайка
стайниця
стайня
сталевий
сталець
сталити
сталитися
сталка
сталувати
сталь
сталька
стальовий
стальце
сталя
стан
станва
станенька
станиця
станівкий
станівний
станля
станов
станова
становець
становий
становити
становитися
становище
становлення
становляти
становник
станок
станути
станція
станцюватися
станя
ста-півтора
стар
старанкуватіти
старанний
старанно
старання
стараскатися
старатися
старезний
старенний
старець
старецький
старечий
стариган
стариґай
старизна
старий
старик
старина
старинка
старинний
стариця
старичий
старичок
старісінький
старість
старіти
старітися
старка
старкуватий
старливий
старник
старовина
старовинний
старовірство
старогрецький
стародавній
стародавність
староденний
стародуб
стародубка
старожил
старожитній
старозавітний
староміський
старопілля
старосвітній
старосвітщина
староста
староство
старостити
старостиха
старостів
старостонько
старостувати
старостянка
старостянський
старощі
старощіння
старувати
старуватий
Гадовий, -а, -е. Змѣиный, свойственный гаду. Гадове Кодло. Бранное слово. Енея, гадового сина, пужни по своєму. Котл. Ен. IV. 36. Гадова свинота. Ном. № 12403.
Грошови́й, -а́, -е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козакъ (для войны). К. ДН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 129.
Озиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко. Чуб. V. 553.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Мкр. Н. 9. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Чуб. V. 480. Вітцеві мати з тебе потіху. Kolb. І. 102. Ум. потішка. ЕЗ. V. 125. Потішечка. Чуб. V. 1088. Грин. III. 467.
Приказання, -ня, с. Заповѣдь. Прийшов Моисей з приказанями. Гн. II. 226. Десять приказаній Божих.
Нас спонсорують: