Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставник
ставниця
ставня
ставовий
ставок
ставчатий
ставщина
стаганювати
стада
стадарка
стадарня
стадарь
стадечко
стаднарка
стадник
стаднина
стадницький
стадниця
стадня
стадо
стаєнка
стаєнний
стаєночка
стайка
стайниця
стайня
сталевий
сталець
сталити
сталитися
сталка
сталувати
сталь
сталька
стальовий
стальце
сталя
стан
станва
станенька
станиця
станівкий
станівний
станля
станов
станова
становець
становий
становити
становитися
становище
становлення
становляти
становник
станок
станути
станція
станцюватися
станя
ста-півтора
стар
старанкуватіти
старанний
старанно
старання
стараскатися
старатися
старезний
старенний
старець
старецький
старечий
стариган
стариґай
старизна
старий
старик
старина
старинка
старинний
стариця
старичий
старичок
старісінький
старість
старіти
старітися
старка
старкуватий
старливий
старник
старовина
старовинний
старовірство
старогрецький
стародавній
стародавність
староденний
стародуб
стародубка
старожил
старожитній
старозавітний
староміський
старопілля
старосвітній
старосвітщина
староста
староство
старостити
старостиха
старостів
старостонько
старостувати
старостянка
старостянський
старощі
старощіння
старувати
старуватий
Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. Грин. ІІІ. 314. 2) = дріботіти 2. Шух. І. 80.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити. Грин. II. 12.
Нашаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Нашинковать (капусты).
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).
Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Річняк, -ка, м. О скотѣ: годовалый, однолѣтокъ. Вх. Пч. II. 7.
Розмотузувати, -зу́ю, -єш, гл. Развязать что либо связанное. Розмутузувавши обстрижену вівцю. Ном. № 10240.  
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться. Вх. Зн. 70.
Нас спонсорують: