Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Зотхнув до Бога, далі занімів.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи.
Пріска, -ки, ж. = пріснище.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл.
1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала.
2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора.