Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого?
Конятина, -ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Хоч куліш, та з перцем. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали.
Облягти Cм. облягати.
Побочкати, -ка́ю, -єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Спухово нар.
1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово.
2) Наклонно, покато. Cм. спохова.
Суточки, -чо́к, м. Ум. отъ сутки.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче.