Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Витулитися, -люся, -лишся, гл. Составиться, набраться, выйти. Подивлюсь по гроших, може й витулиться попа з шагом. Лебедин. у.
Зли́вки, -ків, мн. зли́вини, -вин, ж. 1) Сливаніе, обливаніе. 2) Обрядовое омовеніе роженицы и рукъ повивальной бабки послѣ крестинъ. Мил. 25. 3) Слитое изъ разныхъ сосудовъ въ одинъ.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній. Вх. Зн. 33. Желех.
Лоп! меж. 1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами. О. 1861. V. 69. 2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну! Ном. стр. 282. № 566.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Пошкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пошипѣть, потрещать (на огнѣ) — (о жирѣ, маслѣ и пр.).
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину. К. Бай. 18.
Нас спонсорують: