Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стерник
стернина
стернити
стернитися
стерно
стернувати
стерньований
стерня
стернявки
стернянки
стернястий
стерпіти
стерти
стерчати
стеряти
стерятися
стиглий
стигнути
стид
стидати
стидатися
стидити
стидитися
стидкий
стидко
стидний
стидно
стидовище
стидов'я
стидувати
стик
стикати
стикатися
стилий
стинати
стинатися
стиранка
стирати
стиратися
стирити
стирник
стирок
стирта
стирчати
стискання
стискати
стискатися
стиски
стислий
стислість
стиснути
стих
стиха
стихати
стихомиритися
стичка
стишати
стишатися
стишіти
стишка
стіб
стібати
стів
стіг
стігло
стіглувати
стіжечок
стіжок
стійка
стійло
стійний
стійність
стійчик
стік
стікати
стікатися
стіки
стіл
стілець
стілечки
стіль
стільки
стількісь
стільник
стільниця
стільчик
стіна
стінити
стінка
стінковий
стіночка
стіпний
стіс
стісняти
стічно
стішатися
сто
стовб
стовба
стовбатий
стовбець
стовбичити
стовбоватий
стовбула
стовбун
стовбур
стовбурина
стовбуром
стовбуруватий
стовбурчати
стовквище
стовкмачити
стовковище
стовкти
стовктися
стовма
стовп
стовпатий
стовпаха
стовпець
Блаватний, -а, -е. Шелковый.
Виблискувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. І. 163.
Вісьмина, -ни, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмая часть кварты. 3) Раст. Eycium. Мнж. 177.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Перемолочувати, -чую, -єш, сов. в. перемолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Перемолачивать, перемолотить.
Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Шлях, -ху, м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. не в шляху. Не по дорогѣ. Ум. шляшок, шляшечок.
Нас спонсорують: