Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стерник
стернина
стернити
стернитися
стерно
стернувати
стерньований
стерня
стернявки
стернянки
стернястий
стерпіти
стерти
стерчати
стеряти
стерятися
стиглий
стигнути
стид
стидати
стидатися
стидити
стидитися
стидкий
стидко
стидний
стидно
стидовище
стидов'я
стидувати
стик
стикати
стикатися
стилий
стинати
стинатися
стиранка
стирати
стиратися
стирити
стирник
стирок
стирта
стирчати
стискання
стискати
стискатися
стиски
стислий
стислість
стиснути
стих
стиха
стихати
стихомиритися
стичка
стишати
стишатися
стишіти
стишка
стіб
стібати
стів
стіг
стігло
стіглувати
стіжечок
стіжок
стійка
стійло
стійний
стійність
стійчик
стік
стікати
стікатися
стіки
стіл
стілець
стілечки
стіль
стільки
стількісь
стільник
стільниця
стільчик
стіна
стінити
стінка
стінковий
стіночка
стіпний
стіс
стісняти
стічно
стішатися
сто
стовб
стовба
стовбатий
стовбець
стовбичити
стовбоватий
стовбула
стовбун
стовбур
стовбурина
стовбуром
стовбуруватий
стовбурчати
стовквище
стовкмачити
стовковище
стовкти
стовктися
стовма
стовп
стовпатий
стовпаха
стовпець
Біловолосий, -а, -е. Бѣловолосый. Ум. біловолосенький.
Да́як нар. Какъ нибудь. Вх. Лем. 409.
Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Закавра́ш, -ша, м. = закарваш. К.С. 1893. XII. 447. Сим. 206.
Засоро́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. засоро́митися, -млюся, -мишся, гл. Конфузиться, сконфузиться, застыдиться. А вона і всміхнеться, і засоромиться. МВ. (О. 1862. III. 41).
Орап, -па, м. Арапъ, негръ. К. Дз. 170.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: