Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соболиця
соболь
собольовий
соболя
собор
соборець
соборище
соборувати
соборуватися
сова
совало
совати
соватися
совгалка
совганитися
совганка
совгатися
совгач
совгнути
совдати
совершити
совзати
совзениця
совиний
совинча
совиня
совище
совісний 2
совість
совітати
совітатися
совманитися
совманути
совонька
совп
совуля
совуня
соглядати
согравати
согрішати
содержувати
содома
содухи
соєдник
созвідати
сой
сойка
сойм
сокира
сокирка
сокиркуватий
сокирний
сокирник
сокирницький
сокирня
сокирочка
сокирянка
сокіл
сокір
сокірвиця
сокове
соковитий
соколеня
соколиний
соколинча
соколиха
соколиця
соколовий
соколонько
соколя
сокорина
сокорити
сокоруха
сокотати
сокотач
сокотити
сокотитися
сокотіти
сокотуха
сокрушина
соктіти
сокуплювати
сокупний
солити
солище
солімка
соловеєчко
соловей
соловейків
соловейко
соловиний
соловієчко
соловій 2
соловіти
солов'їний
солов'їха
соловйовий
солов'я
солов'ячий
солод
солодити
солодиця
солодич
солодій
солодісінький
солодіти
солодкий
солодкість
солодко
солодкомовий
солодкомовний
солодкомовство
солодкомолокий
солодкуватий
солодовник
солодок
солодощі
солодун
солодуха
солодшати
Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440. 3) старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228. 4) скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203. 5) біг-мі, біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І. 6) біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Камен. у. 7) біг дав. Есть, имѣется. Галиц. 8) богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) знати богу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у. 11) своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. Cм. зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114. 12) ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222. 13) за малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму... не опанував. К. ЦН. 219. 14) за невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163. 15) спасеть же біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) коли вже те у бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223. 17) у бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у. 18) Cм. бі. Ум. богонько, богочко, біженько, біжечко, божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.
Пообминати, -на́ю, -єш, гл. Обойти, пройти мимо (во множествѣ). А ми так швиденько йдемо, — усіх людей пообминали. Харьк.  
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Прибавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прибавитися, -люся, -вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. Ном. №513. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть. Федьк.
Сака, -ки, ж. Бочка водовозная. КС. 1882. XI. 580.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Сплющий, -а, -е. Сонливый. Сплющий пес не угонишь зайця. Ном. № 7205.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Нас спонсорують: