Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье.
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить.
Кошарик, -ка, м. Ум. отъ кошар.
Крутогорий, -а, -е. Съ обрывистыми горами. Дніпр той дужий крутогорий.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги.