Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струга
стругати
стругач
стругачка
стругнути
струдити
струдитися
стружка
стружок
струїти
струйний
струк
струмент
струмеція
струмінь
струмок
струна
струнистий
струниці
струнка
струнчити
струнький
струп
струпіти
струпішати
струпкий
струпко
струпкуватий
струпливий
струплястий
струпом узятись
струпуватий
струпувато
струс
струсанина
струсевий
струсити
струсій
струснути
струснутися
струсонути
струтити
струхнути
струхнути 2
струхнутися
струхти
струць
стручечок
стручкуватий
стручок
стручувати
струччя
струшувати
стрюк
стрюковиння
стрюкуватий
стрючок
стрямкий
стряски
стрясти
стряха
стряхнути
стряхти
стуг
стуга 1
стуга 2
стугавіти
стугенька
стугнити
стугон
стугоніти
студенець
студений
студениця
студено
студент
студень
студити
студінь
студник
студниця
студня
студняний
студонути
стужавіти
стужитися
стужка
стук! I
стук II
стукало
стукання
стукарство
стукарь
стукати
стукачка
стукіт
стукнути
стукнутися
стукнява
стукотати
стукотій
стукотіння
стукотіти
стукотнеча
стукотнява
стуку!
стул
стулень
стулигуз
стулити
стулювати
стуляти
стулятися
стуманитися
стуманілий
стуманіти
ступа 1
ступа 2
ступак
ступакувати
Виступ, -пу, м. Выступленіе. Желех.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Завга́рити, -рю, -риш, гл.кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле. Мир. Пов. II. 80.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Кляття, -тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая. Гатц.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати. Левиц. І. 535.
Понеділковий, -а, -е. 1) Понедѣльничный. День понеділковий. КС. 1885. І. 80. Понеділкові пісні. 2) Понеділкова жінка. Женщина, придерживающаяся обычая понеділкування. О. 1861. X. 129. Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Боришполя — все їдно. Ном. № 8096.
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Шматати, -таю, -єш, гл. = шматувати. Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.
Нас спонсорують: