Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струга
стругати
стругач
стругачка
стругнути
струдити
струдитися
стружка
стружок
струїти
струйний
струк
струмент
струмеція
струмінь
струмок
струна
струнистий
струниці
струнка
струнчити
струнький
струп
струпіти
струпішати
струпкий
струпко
струпкуватий
струпливий
струплястий
струпом узятись
струпуватий
струпувато
струс
струсанина
струсевий
струсити
струсій
струснути
струснутися
струсонути
струтити
струхнути
струхнути 2
струхнутися
струхти
струць
стручечок
стручкуватий
стручок
стручувати
струччя
струшувати
стрюк
стрюковиння
стрюкуватий
стрючок
стрямкий
стряски
стрясти
стряха
стряхнути
стряхти
стуг
стуга 1
стуга 2
стугавіти
стугенька
стугнити
стугон
стугоніти
студенець
студений
студениця
студено
студент
студень
студити
студінь
студник
студниця
студня
студняний
студонути
стужавіти
стужитися
стужка
стук! I
стук II
стукало
стукання
стукарство
стукарь
стукати
стукачка
стукіт
стукнути
стукнутися
стукнява
стукотати
стукотій
стукотіння
стукотіти
стукотнеча
стукотнява
стуку!
стул
стулень
стулигуз
стулити
стулювати
стуляти
стулятися
стуманитися
стуманілий
стуманіти
ступа 1
ступа 2
ступак
ступакувати
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Гол. Cм. Сумцовъ. Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка. Kolb. I. 37.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Накоси́ти Cм. накошувати.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.
Нас спонсорують: