Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струга
стругати
стругач
стругачка
стругнути
струдити
струдитися
стружка
стружок
струїти
струйний
струк
струмент
струмеція
струмінь
струмок
струна
струнистий
струниці
струнка
струнчити
струнький
струп
струпіти
струпішати
струпкий
струпко
струпкуватий
струпливий
струплястий
струпом узятись
струпуватий
струпувато
струс
струсанина
струсевий
струсити
струсій
струснути
струснутися
струсонути
струтити
струхнути
струхнути 2
струхнутися
струхти
струць
стручечок
стручкуватий
стручок
стручувати
струччя
струшувати
стрюк
стрюковиння
стрюкуватий
стрючок
стрямкий
стряски
стрясти
стряха
стряхнути
стряхти
стуг
стуга 1
стуга 2
стугавіти
стугенька
стугнити
стугон
стугоніти
студенець
студений
студениця
студено
студент
студень
студити
студінь
студник
студниця
студня
студняний
студонути
стужавіти
стужитися
стужка
стук! I
стук II
стукало
стукання
стукарство
стукарь
стукати
стукачка
стукіт
стукнути
стукнутися
стукнява
стукотати
стукотій
стукотіння
стукотіти
стукотнеча
стукотнява
стуку!
стул
стулень
стулигуз
стулити
стулювати
стуляти
стулятися
стуманитися
стуманілий
стуманіти
ступа 1
ступа 2
ступак
ступакувати
Берест, -та, м. 1) Берестъ, Ulmus campestris L. ЗЮЗО. I. 140. 2) — білий = береза, Betula alba. Вх. Лем. 392. 3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Н. Вол. у. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Мет. Ув. берестище, берестяна.
Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ. Галиц.
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові. Гол. II. 119.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила. Павлогр. у.
Поширятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. поши́ритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расширяться, расшириться.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. МВ. (О. 1862. III. 77). Промінясті очі. Левиц. Пов. 252.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Хижа, -жі, ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. ІІІ. 18. 3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.
Нас спонсорують: