Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Кричала, ґедзалась, качалась. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись.
Курочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка.
2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти.