Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струга
стругати
стругач
стругачка
стругнути
струдити
струдитися
стружка
стружок
струїти
струйний
струк
струмент
струмеція
струмінь
струмок
струна
струнистий
струниці
струнка
струнчити
струнький
струп
струпіти
струпішати
струпкий
струпко
струпкуватий
струпливий
струплястий
струпом узятись
струпуватий
струпувато
струс
струсанина
струсевий
струсити
струсій
струснути
струснутися
струсонути
струтити
струхнути
струхнути 2
струхнутися
струхти
струць
стручечок
стручкуватий
стручок
стручувати
струччя
струшувати
стрюк
стрюковиння
стрюкуватий
стрючок
стрямкий
стряски
стрясти
стряха
стряхнути
стряхти
стуг
стуга 1
стуга 2
стугавіти
стугенька
стугнити
стугон
стугоніти
студенець
студений
студениця
студено
студент
студень
студити
студінь
студник
студниця
студня
студняний
студонути
стужавіти
стужитися
стужка
стук! I
стук II
стукало
стукання
стукарство
стукарь
стукати
стукачка
стукіт
стукнути
стукнутися
стукнява
стукотати
стукотій
стукотіння
стукотіти
стукотнеча
стукотнява
стуку!
стул
стулень
стулигуз
стулити
стулювати
стуляти
стулятися
стуманитися
стуманілий
стуманіти
ступа 1
ступа 2
ступак
ступакувати
Виховувати, -вую, -єш, сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.
Відучити, -ся. Cм. відучувати, -ся.
Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Певно нар. 1) Вѣрно, надежно. 2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Теленка, -ки, ж. Пастушья свирѣль изъ бузины или вербы безъ боковыхъ дырокъ. Шейк. Желех. Ум. теле́ночка. Гол. І. 226.
Ухнути Cм. ухати.
Нас спонсорують: