Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірчаний
сірчастий
сіряк
сірячина
сісти
сітка
сітнити
сітняг
сіточка
сіть
сітянка
січ
січень
січка
січкарня
січний
січовий
січовик
сішка
сішненко
сіяльник
сіянець
сіянка
сіяти
сіяти 2
сіятися
сіяч
скаба
скабка
скавло
скаву!
скавуліти
скавучання
скавучати
скавчати
скажений
скаженина
скаженівка
скаженість
скаженіти
скаженкуватий
скаженюка
сказ
сказати
сказити
сказитися
сказівка
скакавиця
скакання
скакати
скакелюха
скакіць!
скакля
скакнути
скаконути
скакулець
скакун
скакуночок
скакунчик
скакуця
скакучий
скала
скаламутити
скаламутитися
скализуб
скалити
скалитися
скалічити
скалка
скалкуватий
скалля I
скалля II
скалник
скалоокий
скалочка
скалубина
скалубинник
скаль
скальний
скаля I
скаля II
скаляти
скаменити
скаменілий
скаменіти
скамна
скамниця
скамня
скам'я
скам'янити
скам'янілий
скам'яніти
скандзюбити
скандзюбитися
скантуватися
скапарати
скапаратися
скапарити
скапати
скаплунити
скапнути
скапостити
скаправіти
скапувати
скапутитися
скапцаніти
скаралуща
скарання
скараскатися
скарати
скарб
скарбець
скарбівниця
скарбівничий
скарбівня
скарбний
скарбник
скарбниця
скарбничий
скарбовий
Америка́нка, -ки, ж. 1) Американка. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Бичушка. Клички быка.
Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Грин. ІІІ. 560. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне. Св. Л. 169.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Обморочити Cм. обморочувати.
Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами. Левиц. І. 332. 2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає. Ном. 2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Шевч. Понурі думки. К. Іов. 10.
Розсоханя, -ні, ж. Коршунъ красный, шулятникъ, Falco milvus. Желех. Розсоханя має хвіст розсохатий. Вх. Зн. 60.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає. О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?» Мил. М. 5. 5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Шевч. 155. Прогуляє; кажуть, черкає добре. Мир. Пов. II. 44. 6) = черчати. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: