Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірчаний
сірчастий
сіряк
сірячина
сісти
сітка
сітнити
сітняг
сіточка
сіть
сітянка
січ
січень
січка
січкарня
січний
січовий
січовик
сішка
сішненко
сіяльник
сіянець
сіянка
сіяти
сіяти 2
сіятися
сіяч
скаба
скабка
скавло
скаву!
скавуліти
скавучання
скавучати
скавчати
скажений
скаженина
скаженівка
скаженість
скаженіти
скаженкуватий
скаженюка
сказ
сказати
сказити
сказитися
сказівка
скакавиця
скакання
скакати
скакелюха
скакіць!
скакля
скакнути
скаконути
скакулець
скакун
скакуночок
скакунчик
скакуця
скакучий
скала
скаламутити
скаламутитися
скализуб
скалити
скалитися
скалічити
скалка
скалкуватий
скалля I
скалля II
скалник
скалоокий
скалочка
скалубина
скалубинник
скаль
скальний
скаля I
скаля II
скаляти
скаменити
скаменілий
скаменіти
скамна
скамниця
скамня
скам'я
скам'янити
скам'янілий
скам'яніти
скандзюбити
скандзюбитися
скантуватися
скапарати
скапаратися
скапарити
скапати
скаплунити
скапнути
скапостити
скаправіти
скапувати
скапутитися
скапцаніти
скаралуща
скарання
скараскатися
скарати
скарб
скарбець
скарбівниця
скарбівничий
скарбівня
скарбний
скарбник
скарбниця
скарбничий
скарбовий
Відплішити, -шу, -шиш, гл. 1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено. 2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Лися́к, -ка, м. = лисак. Желех.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Мешка́ння, -ня, с. Жительство, помѣщеніе, жилье; мѣстопребываніе. У домівці на мешканні. Грин. III. 693. Підемо до Бендеру мешкання глядіти. Гол. І. 79. Ум. мешканенько, мешканнячко. Ой покидаю сивого голубка і дрібненькії діти, а сама лечу, сама полечу мешканенька глядіти. Грин. III. 483.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Помалюсіньку нар. Совершенно тихо, совершенно медленно. Що із хати помалюсіньку, а з сінечок потихусіньку. Грин. III. 439.
Попогибіти, -бію, -єш, гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль. Вх. Пч. II. 14.
Нас спонсорують: