Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ста-півтора

Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТА-ПІВТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТА-ПІВТОРА"
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
Дохну́ти 2, -ну́, -не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало. Черниг. г.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Нести, -су́, -се́ш, гл. 1) Нести. І чобітки в руках несе. Мет. 27. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Мет. Голову вгору несе, дивиться сміливо. Г. Барв. 293. 2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Хрущик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТА-ПІВТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.