Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg.
Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. Cм. копа 1.
Обруч 1, -ча, м.
1) Обручъ на кадкѣ, бочкѣ и проч., въ рыболовномъ снарядѣ назыв, ятір и пр. Cм. также решітка 5.
Переступ, -пу, м.
1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом.
2) Волъ, заднею ногою переступающій слѣдъ передней.
3) Раст. Brionia alba. Cм. перелаз.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Снігур, -ра, м.
1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris.
2) = снігурка.
Суціга, -ги, об. Бранное слово. Суціга смерть. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз.
Упосажувати, -жую, -єш, сов. в. упосажити, -жу, -жиш, гл. Давать, дать приданое.