Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сестрінець
сестріниця
сестрінич
сестрінка
сестрінок
сестрінча
сестронька
сеструня
сеч
сє!
сив
сивак
сивастий
сиваш
сивець
сивизна
сивий
сивина
сивиця
сивісінький
сивіти
сивковий
сивобородий
сивобородько
сивовиский
сивоволосий
сивоголовий
сивограк
сивоґрунт
сивозалізний
сивокрилий
сиворакша
сивострокатий
сивоусий
сивуватий
сивуля
сивуляк
сивуха
сигла
сидень
сидження
сидіти
сидітися
сидня
сидун
сидушка
сидьма
сидячий
сиж
сиження
сиз
сизенький
сизий
сизик
сизіти
сизокрил
сизоокий
сизоорленький
сизоперець
сизоперий
силуваний
силування
силувати
сильне
сильний
сильник
сильно
сильце
силющий
силянка
силяти
син
синаш
синевод
синеголов
синеня
синета
синетарь
синець
синик
синило
синити
синиха
синиця
синичка
синів 1
синів 2
синівство
синівський
синій
синіти
синітка
синко
синова
синовець
синовиця
синок
синь
синька
синьо
синьовода
синьоворонка
синьогрудка
синьогуб
синьокаптанник
синьота
синьоцвіт
синюк
синюха
синява
синявка
синявча
синяк
синятина
синятка
синятко
синячник
сипанець
сипаний
сипанка
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.
Лиси́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лисиця. 2) Раст. Agaricus Cantharellus. ЗЮЗО. І. 110.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. Харьк. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Наро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. народи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Раждаться, родиться. Народивсь Ісус у Віфлиємі Юдейському. Єв. Мт. II. 1. Місяць (молодик) народився. Появилась молодая луна.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Тижньово нар. Недѣльно.
Уперед нар. 1) Впередъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641. 2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать. Рудч. Ск. ІІ. 135. 3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був. Рудч. Ск. І. 90.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.
Нас спонсорують: