Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею.
Дру́жчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. Cм. дружкувати.
Лань и ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять?
Лля́ти, ллю, ллєш, гл. Лить. Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна? кулі лля́ти. Врать; бояться. Кулі ллє.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Співать тобі думу, що ти ж нашептав. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування.
Стеряти, -ряю, -єш, гл.
1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти.
2) — дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая.