Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сестрінець
сестріниця
сестрінич
сестрінка
сестрінок
сестрінча
сестронька
сеструня
сеч
сє!
сив
сивак
сивастий
сиваш
сивець
сивизна
сивий
сивина
сивиця
сивісінький
сивіти
сивковий
сивобородий
сивобородько
сивовиский
сивоволосий
сивоголовий
сивограк
сивоґрунт
сивозалізний
сивокрилий
сиворакша
сивострокатий
сивоусий
сивуватий
сивуля
сивуляк
сивуха
сигла
сидень
сидження
сидіти
сидітися
сидня
сидун
сидушка
сидьма
сидячий
сиж
сиження
сиз
сизенький
сизий
сизик
сизіти
сизокрил
сизоокий
сизоорленький
сизоперець
сизоперий
силуваний
силування
силувати
сильне
сильний
сильник
сильно
сильце
силющий
силянка
силяти
син
синаш
синевод
синеголов
синеня
синета
синетарь
синець
синик
синило
синити
синиха
синиця
синичка
синів 1
синів 2
синівство
синівський
синій
синіти
синітка
синко
синова
синовець
синовиця
синок
синь
синька
синьо
синьовода
синьоворонка
синьогрудка
синьогуб
синьокаптанник
синьота
синьоцвіт
синюк
синюха
синява
синявка
синявча
синяк
синятина
синятка
синятко
синячник
сипанець
сипаний
сипанка
Відслужитися, -жуся, -жишся, гл. Отбыть службу. Пишуть чорним по білому у некрути дати. Нехай пишуть, я не боюся: кінь вороний, сам молодий, дасть Бог одслужуся. Чуб. V. 970.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця. Желех.
Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Ном. № 13753. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Ном. № 5691. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. Мет. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Невѣста и новобрачная во время свадьбы. молоді. Женихъ и невѣста вмѣстѣ, также новобрачные во время свадьбы. Ум. молоденький, молодесенький! Ой ти, Байдо молодесенький! Грин. III. 582.
Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. Угор.столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Піщуга, -ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13.
Химерія, -рії, ж. = химера. Харьк. г.
Нас спонсорують: