Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сестрінець
сестріниця
сестрінич
сестрінка
сестрінок
сестрінча
сестронька
сеструня
сеч
сє!
сив
сивак
сивастий
сиваш
сивець
сивизна
сивий
сивина
сивиця
сивісінький
сивіти
сивковий
сивобородий
сивобородько
сивовиский
сивоволосий
сивоголовий
сивограк
сивоґрунт
сивозалізний
сивокрилий
сиворакша
сивострокатий
сивоусий
сивуватий
сивуля
сивуляк
сивуха
сигла
сидень
сидження
сидіти
сидітися
сидня
сидун
сидушка
сидьма
сидячий
сиж
сиження
сиз
сизенький
сизий
сизик
сизіти
сизокрил
сизоокий
сизоорленький
сизоперець
сизоперий
силуваний
силування
силувати
сильне
сильний
сильник
сильно
сильце
силющий
силянка
силяти
син
синаш
синевод
синеголов
синеня
синета
синетарь
синець
синик
синило
синити
синиха
синиця
синичка
синів 1
синів 2
синівство
синівський
синій
синіти
синітка
синко
синова
синовець
синовиця
синок
синь
синька
синьо
синьовода
синьоворонка
синьогрудка
синьогуб
синьокаптанник
синьота
синьоцвіт
синюк
синюха
синява
синявка
синявча
синяк
синятина
синятка
синятко
синячник
сипанець
сипаний
сипанка
Борух, -ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. І. 284.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Кварцяний, -а, -е. О войскѣ, солдатѣ: содержащійся на четвертую часть доходовъ съ королевскихъ имѣній старой Польши. Біля замку стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 67.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у. 2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Н. п. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.
Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч. 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. ІІ. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.
Перехреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився. Котл. Ен.
Українофильство, -ва, с. Украинофильство.
Учалювати, -люю, -єш, гл. Прикрѣплять плотъ на мѣстѣ разгрузки. Мнж. 180.
Нас спонсорують: