Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суцільно
суч
сучак
сучасний
сучасник
сучечка
сучий
сучити
сучитися
сучище
сучка
сучок
суччя
суш
суш 2
суша
сушба
сушениці
сушити
сушитися
сушиця
сушко
сушник
сушня
сушняк
сущий
сущик
суягна вівця
суята
суятити
суятитися
суятний
суятник
суятниця
суятрик
схаб
схаменутися
схапати
схарапудитися
схвалитися
схвасувати
схватати
схватити
схватитися
схибити
схибитися
схибнути
схибнутися
схизма
схизмат
схизматський
схилисто
схилити
схилком
схилок
схильний
схильнистий
схильчивий
схилястий
схиляти
схилятися
схиститися
схитнути
схитнутися
схитрувати
схищатися
схід
східень
східець
східний
схіснувати
схлипнути
схлипування
схлипувати
схлюпнути
схлюпнутися
схнути
схов
схова
схованець
схованка
сховати
сховатися
сховач
сховище
сховок
сходини
сходистий
сходити 1
сходити 2
сходитися
сходовий
схожати
схожатися
схождати
схожий
схожість
схолодити
схолонути
схопити
схоплювати
схоплюватися
схоронення
схороняти
схоронятися
схотінка
схотіти
схотітися
схрестити
схрякатися
схудити
схудлий
схуднути
схудобніти
сцати
сцик!
сцикавка
сциклини
сциклиння
сцикун
Відкараскатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.
Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Кволитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Спомагати, -га́ю, -єш, сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. Н. п. Нікого не споможе, не порадиш. Гн. II. 24. 2)на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм. Ном. № 12087.
Торба, -би, ж. 1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Посл. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Макс. Торба мені жінка, кий у мене братом. Шейк. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою. Шейк. 2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу. Шейк. 3) О женщинѣ: распутная. Шух. І. 34. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: