Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суцільно
суч
сучак
сучасний
сучасник
сучечка
сучий
сучити
сучитися
сучище
сучка
сучок
суччя
суш
суш 2
суша
сушба
сушениці
сушити
сушитися
сушиця
сушко
сушник
сушня
сушняк
сущий
сущик
суягна вівця
суята
суятити
суятитися
суятний
суятник
суятниця
суятрик
схаб
схаменутися
схапати
схарапудитися
схвалитися
схвасувати
схватати
схватити
схватитися
схибити
схибитися
схибнути
схибнутися
схизма
схизмат
схизматський
схилисто
схилити
схилком
схилок
схильний
схильнистий
схильчивий
схилястий
схиляти
схилятися
схиститися
схитнути
схитнутися
схитрувати
схищатися
схід
східень
східець
східний
схіснувати
схлипнути
схлипування
схлипувати
схлюпнути
схлюпнутися
схнути
схов
схова
схованець
схованка
сховати
сховатися
сховач
сховище
сховок
сходини
сходистий
сходити 1
сходити 2
сходитися
сходовий
схожати
схожатися
схождати
схожий
схожість
схолодити
схолонути
схопити
схоплювати
схоплюватися
схоронення
схороняти
схоронятися
схотінка
схотіти
схотітися
схрестити
схрякатися
схудити
схудлий
схуднути
схудобніти
сцати
сцик!
сцикавка
сциклини
сциклиння
сцикун
Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Дія́ниє, -ния, с. Дѣянія св. апостоловъ. Ударили в великий дзвін до церкви на діяниє. Кв. II. 177.
Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Гол. Cм. Сумцовъ. Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка. Kolb. I. 37.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів. Г. Барв. 239.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен.
Слободний, -а, -е. Свободный. Чуб. І. 165., Ум. слободне́нький, слободнесенький.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.
Нас спонсорують: