Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суцільно
суч
сучак
сучасний
сучасник
сучечка
сучий
сучити
сучитися
сучище
сучка
сучок
суччя
суш
суш 2
суша
сушба
сушениці
сушити
сушитися
сушиця
сушко
сушник
сушня
сушняк
сущий
сущик
суягна вівця
суята
суятити
суятитися
суятний
суятник
суятниця
суятрик
схаб
схаменутися
схапати
схарапудитися
схвалитися
схвасувати
схватати
схватити
схватитися
схибити
схибитися
схибнути
схибнутися
схизма
схизмат
схизматський
схилисто
схилити
схилком
схилок
схильний
схильнистий
схильчивий
схилястий
схиляти
схилятися
схиститися
схитнути
схитнутися
схитрувати
схищатися
схід
східень
східець
східний
схіснувати
схлипнути
схлипування
схлипувати
схлюпнути
схлюпнутися
схнути
схов
схова
схованець
схованка
сховати
сховатися
сховач
сховище
сховок
сходини
сходистий
сходити 1
сходити 2
сходитися
сходовий
схожати
схожатися
схождати
схожий
схожість
схолодити
схолонути
схопити
схоплювати
схоплюватися
схоронення
схороняти
схоронятися
схотінка
схотіти
схотітися
схрестити
схрякатися
схудити
схудлий
схуднути
схудобніти
сцати
сцик!
сцикавка
сциклини
сциклиння
сцикун
Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. МВ. І. 156. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці. Н. Вол. у.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Г. Барв. 454. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. К. ЧР. 344. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Новомоск. у. Наважмось, браття, на спасенну річ. К. Пс. 66. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив. Кіев. г.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать. Мнж. 186.
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Пороздвоюватися, -дво́юємося, -єтеся, гл. То-же, что и роздвоїтися, но во множествѣ.
Росхвалитися Cм. росхвалюватися.
Установа, -ви, ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: