Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суцільно
суч
сучак
сучасний
сучасник
сучечка
сучий
сучити
сучитися
сучище
сучка
сучок
суччя
суш
суш 2
суша
сушба
сушениці
сушити
сушитися
сушиця
сушко
сушник
сушня
сушняк
сущий
сущик
суягна вівця
суята
суятити
суятитися
суятний
суятник
суятниця
суятрик
схаб
схаменутися
схапати
схарапудитися
схвалитися
схвасувати
схватати
схватити
схватитися
схибити
схибитися
схибнути
схибнутися
схизма
схизмат
схизматський
схилисто
схилити
схилком
схилок
схильний
схильнистий
схильчивий
схилястий
схиляти
схилятися
схиститися
схитнути
схитнутися
схитрувати
схищатися
схід
східень
східець
східний
схіснувати
схлипнути
схлипування
схлипувати
схлюпнути
схлюпнутися
схнути
схов
схова
схованець
схованка
сховати
сховатися
сховач
сховище
сховок
сходини
сходистий
сходити 1
сходити 2
сходитися
сходовий
схожати
схожатися
схождати
схожий
схожість
схолодити
схолонути
схопити
схоплювати
схоплюватися
схоронення
схороняти
схоронятися
схотінка
схотіти
схотітися
схрестити
схрякатися
схудити
схудлий
схуднути
схудобніти
сцати
сцик!
сцикавка
сциклини
сциклиння
сцикун
Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Замаї́ти Cм. замаювати.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Зви́шки нар. Высотой.
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Побільшати, -шаю, -єш, гл. Увеличиться, сдѣлаться больше, прибавиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. Малі діти, мале й лихо; побільшають, — погіршають. Чуб. V. 833.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: