Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Витанцьовувати, -вую, -єш, сов. в. витанцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Левиц. І. 228. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює. КС. 1883. XI. 504.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Мацінча́ Cм. маценя.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах. Вх. Лем. 436.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись. Кв. І. 51.
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.
Сходистий, -а, -е. Покатистый.
Чах! меж. = шам. Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка. Федьк. Пов. 39.
Нас спонсорують: