Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Допевня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допе́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Удостовѣряться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. Грин. І. 293. Г. Барв. 368. На два золоті і більше не допевняйся. Н. Вол. у. Допевняйся, плати. Н. Вол. у. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. Н. Вол. у. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече Господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали. Св. П. 1 кн. Мус. XI. 6.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Конферяник, -ка, м. Родъ лепешки изъ картофеля и сыра. Вх. Уг. 246.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала. Чуб. V. 756.
Поплести, -ту, -теш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав. Котл. Ен. І. 6.
Товщати, -щаю, -єш, гл. 1) Толстѣть. Лебед. у. 2) Утолщаться.
Нас спонсорують: