Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Жовти́ло, -ла, с. 1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Звузи́ти, -ся. Cм. звужати, -ся.
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. Ном. № 421.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Стратка, -ки, ж. = страта 1. Волч. у.
Нас спонсорують: