Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла. Грин. III. 236.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці. Г. Барв. 12.
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Посилкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду. 2) Кормить, накармливать. Гн. І. 174.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Сприса, -си, ж. Временная подпорка въ видѣ столбика, съ выемкой на концѣ, которой подпираютъ, при перестройкахъ, напр. потолокъ, если хотятъ поднять его выше. Гайсин. у.
Нас спонсорують: