Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Желех. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ). Фр. Пр. 136.
Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Неприємно нар. Непріятно.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Поспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Опорожнить (во множествѣ). Барилечки поспорожняєм. Грин. III. 430. Підождіть, поспорожняю діжки, дак і вам одну дам.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Нас спонсорують: