Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Cм. добродій.
Вишеретувати, -тую, -єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало.
Вусань, -ня, м. см. усань.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний.
Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам.
Цибулиння, -ня, с.
1) Стебли лука.
2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L.