Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Височезний, височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Здоро́вий Cм. здоров.
Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Нас спонсорують: