Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Лома́чище, -щі, ж. Ув. отъ ломака.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Розідратися, -деруся, -решся, гл. = роздертися. Одному не розідратися. Ном. № 10342.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Нас спонсорують: