Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Нас спонсорують: