Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Вищипувати, -пую, -єш, сов. в. вищипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Відважність, -ности, ж. Отважность. Желех.
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. Посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.
Нас спонсорують: