Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Катрановий, -а, -е. Принадлежащій катрану.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.
Поварувати, -ру́ю, -єш, гл. Сохранить, уберечь. Бог поварував. Вх. Зн. 18.
Прокусити Cм. прокушувати.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Нас спонсорують: