Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ). Черк. у.

Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.

Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка. Лохв. у.

Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.

Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ном. № 7178. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Мет. 7. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Ном. № 3770. Не діждуть вони сього, невірні душі! К. ЧР.

Костирь, -ря́, м. 1) = костирник. О. 1861. II. 4. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості. К. Бай. 32. 2) Раст. Bromus secalinus. L. ЗЮЗО. І. 114. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько. Грин. III. 380.

Пазати, -заю, -єш, гл. — коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.

Помуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Поучить нѣкоторое время военнымъ пріемамъ; пошкодить.

Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Чуб. V. 406. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 26. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. Чуб. V. 236. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. ЗОЮР. І. 12. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Левиц. І. 134. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. Н. п. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. АД. І. 217. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. Грин. III. 251. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Н. Вол. у. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. Гліб. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. Котл. Н. П. 350. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Н. п. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. Гліб. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. МВ. (О. 1862. III. 59). куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. МВ. (О. 1862. І. 104). 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. Котл. Н. П. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. Мет. 406. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала. Лебед. у.

Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.