Відкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкотитися, -кочуся, -тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Ланцюга, -ги, м. Ув. отъ ланець.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші.
Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. 2) Болтовня.
Мі́сячно и мі́сяшно, нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась?
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Спідній, -я, -є. Нижній, исподній. Фе! сказала Катерина, закопиливши спідню губу. Спідня щелепа. Спідня одежа.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота.
