Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподітися I
сподітися II
сподіяти
сподіятися
сподоба
сподобання
сподобати
сподобатися
сподобити
сподобитися
сподобляти
сподобний
сподок
сподом
споживати
споживляти
споживок
спожити
спожиткувати
спожиток
спожиття
спозадавна
спозаколишній
спозивати
спозирати
споїти
спокаятися
спокволу
спокій
спокійний
спокійнісінький
спокійнісінько
спокійно
спокоїти
спокоїтися
спокой
споконвіку
спокуса
спокусити
спокусливий
спокусник
спокусниця
спокута
спокутувати
спокушати
спокушатися
сполитися
споліскувати
споліскуватися
сположити
сполокувати
сполом
сполонити
сполонитися
сполоскати
сполоти
сполох
сполоханий
сполохати
сполохатися
сполохнути
сполохнутися
сполошити
сполошитися
сполуватися
сполуденок
сполудні
сполучати
сполятися
спомагати
спомин
споминати
споминатися
споминка
споминок
споміж
спомогти
спомогтися
споможність
спом'янути
спона
спонаджувати
спонаджуватися
спонукувати
спопелити
спопеліти
спопувати
спорати
спорзний
спорзнитися
спорий
спориня
спорити
споритися
споритися 2
спориш
спорливий
спородити
спорожнити
спорожніти
спорожняти
спорожнятися
спороти
спорохнавіти
спорохнівка
спорошити
спорснути
спорськати
споруда
споруджувати
споружати
споружити
споружитися
споряджати
споряджатися
спорядити
спосеред
спосіб
спосібний
спосібність
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. Стор. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74. 4) Фаза луны. Чуб. І. 10. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196. Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать. Грин. II. 101.
Учора нар. Вчора. І вчора орав, і сьогодня орав. Н. п.
Хлап, -па, м. 1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. 2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.
Чв'якати, -каю, -єш, гл. 1) Чавкать. Свині чв'якнули. Также то-же, что и плямкати. Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка. Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. Cм. чвохтіти, чв'якотіти. Коли б його постоли мокрі так не чв'якали. Г. Барв. 22.
Нас спонсорують: