Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся.
Подесенщина, -ни, ж. Мѣстность, страна надъ Десной.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Смачний, смашни́й, -а́, -е́ Вкусный. Їж ячне так, як смачне. Б, пироги смашні! Та як би ще чарка горілки: то-то б поснідав. Ум. смачненький, смашне́нький.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Хріп на всю хату. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше.