Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподітися I
сподітися II
сподіяти
сподіятися
сподоба
сподобання
сподобати
сподобатися
сподобити
сподобитися
сподобляти
сподобний
сподок
сподом
споживати
споживляти
споживок
спожити
спожиткувати
спожиток
спожиття
спозадавна
спозаколишній
спозивати
спозирати
споїти
спокаятися
спокволу
спокій
спокійний
спокійнісінький
спокійнісінько
спокійно
спокоїти
спокоїтися
спокой
споконвіку
спокуса
спокусити
спокусливий
спокусник
спокусниця
спокута
спокутувати
спокушати
спокушатися
сполитися
споліскувати
споліскуватися
сположити
сполокувати
сполом
сполонити
сполонитися
сполоскати
сполоти
сполох
сполоханий
сполохати
сполохатися
сполохнути
сполохнутися
сполошити
сполошитися
сполуватися
сполуденок
сполудні
сполучати
сполятися
спомагати
спомин
споминати
споминатися
споминка
споминок
споміж
спомогти
спомогтися
споможність
спом'янути
спона
спонаджувати
спонаджуватися
спонукувати
спопелити
спопеліти
спопувати
спорати
спорзний
спорзнитися
спорий
спориня
спорити
споритися
споритися 2
спориш
спорливий
спородити
спорожнити
спорожніти
спорожняти
спорожнятися
спороти
спорохнавіти
спорохнівка
спорошити
спорснути
спорськати
споруда
споруджувати
споружати
споружити
споружитися
споряджати
споряджатися
спорядити
спосеред
спосіб
спосібний
спосібність
Біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Ном. Де все гостина, там голод недалекий. Ном. А ще мого сина з гостини не видно. Макс. (1834) 117. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. Мет. 279. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Гол. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! К. ЧР. 161. 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Чуб. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку. Ном. № 11821.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили. Шевч. 30.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.
Канапа, -пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. І. 131. Ум. канапка. КС. 1882 X. 61.
Кружати, -жа́ю, -єш, гл. = кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. Котл. Ен. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає. ЗОЮР. І. 219.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Нас спонсорують: