Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподітися I
сподітися II
сподіяти
сподіятися
сподоба
сподобання
сподобати
сподобатися
сподобити
сподобитися
сподобляти
сподобний
сподок
сподом
споживати
споживляти
споживок
спожити
спожиткувати
спожиток
спожиття
спозадавна
спозаколишній
спозивати
спозирати
споїти
спокаятися
спокволу
спокій
спокійний
спокійнісінький
спокійнісінько
спокійно
спокоїти
спокоїтися
спокой
споконвіку
спокуса
спокусити
спокусливий
спокусник
спокусниця
спокута
спокутувати
спокушати
спокушатися
сполитися
споліскувати
споліскуватися
сположити
сполокувати
сполом
сполонити
сполонитися
сполоскати
сполоти
сполох
сполоханий
сполохати
сполохатися
сполохнути
сполохнутися
сполошити
сполошитися
сполуватися
сполуденок
сполудні
сполучати
сполятися
спомагати
спомин
споминати
споминатися
споминка
споминок
споміж
спомогти
спомогтися
споможність
спом'янути
спона
спонаджувати
спонаджуватися
спонукувати
спопелити
спопеліти
спопувати
спорати
спорзний
спорзнитися
спорий
спориня
спорити
споритися
споритися 2
спориш
спорливий
спородити
спорожнити
спорожніти
спорожняти
спорожнятися
спороти
спорохнавіти
спорохнівка
спорошити
спорснути
спорськати
споруда
споруджувати
споружати
споружити
споружитися
споряджати
споряджатися
спорядити
спосеред
спосіб
спосібний
спосібність
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Борсатися, -саюся, -єшся, гл. Метаться въ разныя стороны, возиться, барахтаться. Пручався, борсався, дріжав. Мкр. Г. 21. Зашелестіло жито, заколихалося, немов, у йому щось борсалось, билось. Мир. ХРВ. 6.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Ло́йтра, -ри, ж. = драбина (въ повозкѣ).
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Прісняк, -ка́, м. Прѣсный хлѣбъ. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12289.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. АД. І. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. реміннячко.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Циндря Cм. ци́ндра.
Нас спонсорують: