Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподітися I
сподітися II
сподіяти
сподіятися
сподоба
сподобання
сподобати
сподобатися
сподобити
сподобитися
сподобляти
сподобний
сподок
сподом
споживати
споживляти
споживок
спожити
спожиткувати
спожиток
спожиття
спозадавна
спозаколишній
спозивати
спозирати
споїти
спокаятися
спокволу
спокій
спокійний
спокійнісінький
спокійнісінько
спокійно
спокоїти
спокоїтися
спокой
споконвіку
спокуса
спокусити
спокусливий
спокусник
спокусниця
спокута
спокутувати
спокушати
спокушатися
сполитися
споліскувати
споліскуватися
сположити
сполокувати
сполом
сполонити
сполонитися
сполоскати
сполоти
сполох
сполоханий
сполохати
сполохатися
сполохнути
сполохнутися
сполошити
сполошитися
сполуватися
сполуденок
сполудні
сполучати
сполятися
спомагати
спомин
споминати
споминатися
споминка
споминок
споміж
спомогти
спомогтися
споможність
спом'янути
спона
спонаджувати
спонаджуватися
спонукувати
спопелити
спопеліти
спопувати
спорати
спорзний
спорзнитися
спорий
спориня
спорити
споритися
споритися 2
спориш
спорливий
спородити
спорожнити
спорожніти
спорожняти
спорожнятися
спороти
спорохнавіти
спорохнівка
спорошити
спорснути
спорськати
споруда
споруджувати
споружати
споружити
споружитися
споряджати
споряджатися
спорядити
спосеред
спосіб
спосібний
спосібність
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выматываться, вымотаться. 2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить. Св. Л. 262.
Дола́сувати, -сую, -єш, гл. Долакомиться.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ном. № 10229. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити? Макс. (1849). 160.
Нагріва́ння, -ня, с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою. О. 1862. III. 32.
Нагрю́кати, -каю, -єш, гл. 1) Настучать, нашумѣть, нагремѣть. 2) Захватить гдѣ-либо, встрѣтить, напасть. Як де нагрюкають якого жида, — там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Прихід, -хо́ду, м. 1) Приходъ, прибытіе. Левиц. Пов. 41. Чуб. IV. 71. Г. Барв. 505. 2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Радом. у. Йора з приходу узенька. Драг. 81. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. Мил. Св. 34. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Н. Вол. у. Янкелева хата на місті зараз на приході. Н. Вол. у.
Простувати, -ту́ю, -єш, гл. Идти прямо, направляться. Хто простує, той дома не ночує. Ном. № 11406. Простували вони до Лубень невеличкими купами. Стор. МПр. 60. Пливе військо, простуючи униз до порогів. Морд. К. 5. Скрізь по потоках пасовиська покладені корита, якими простує вода з.....менших потоків. Шух. І. 185.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Тропок, -пка, м. Тропинка, дорожка, путь. Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Г. Барв. 358. Нехай твій тропок буде м'якенький, як мошок. Г. Барв. 226.
Нас спонсорують: