Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколювати
скомандувати
скомезитися
скомина
скомпонувати
скомтати
скомшити
скомшитися
сконання
сконати
скончити
скончитися
скоп
скопа
скопати
скопердин
скопець
скопилити
скопилитися
скопич
скопище
скопковий
скопотити
скопувати
скор
скорбити
скорбіти
скорбний
скорбота
скорботний
скорботно
скорбувати
скордія
скорен
скоренити
скореняти
скорий
скорина
скориноньки
скориночка
скориняти
скористуватися
скорити
скоритися
скорість
скорні
скорняти
скоро
скоробагатько
скоробреха
скородити
скородільник
скороздра
скороздрий
скороздрілий
скорозріст
скороліски
скором
скоромина
скоромити
скоромитися
скоромний
скоромно
скоропадний
скоропуха
скороспішний
скоротити
скорохват
скорохвацький
скороход
скорочення
скорочувати
скорс
скорсина
скортіти
скорувати
скорух
скорушина
скорчити
скорчитися
скоса
скосирний
скосистий
скосити
скособочитися
скосогір
скосом
скот
скота
скотарик
скотарити
скотарство
скотарський
скотарча
скотарчук
скотарь
скотарювати
скотина
скотинний
скотинюка
скотиняка
скотисто
скотити
скотище
скотка
скоток
скотячий
скохатися
скоцень
скоцюрбитися
скочистий
скочити
скочка
скочки
скочувати
скочуватися 1
скочуватися 2
скошлатіти
скоштувати
скоштунок
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Курнути Cм. курити.
Налига́ти Cм. налигувати.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3.
Переголювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.
Позаклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Заклеить (во множествѣ). Вікна великі, та заляпані і позаклеювані папером. Г. Барв. 31.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка. Вх. Зн. 74.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Червак, -ка, м. 1) Червякъ. Мнж. 194. Усолодився, як червак у хріні. Ном. № 12245. 2)лихий. Гадюка черная. Вх. Зн. 79. Ум. червачо́к.
Нас спонсорують: