Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколювати
скомандувати
скомезитися
скомина
скомпонувати
скомтати
скомшити
скомшитися
сконання
сконати
скончити
скончитися
скоп
скопа
скопати
скопердин
скопець
скопилити
скопилитися
скопич
скопище
скопковий
скопотити
скопувати
скор
скорбити
скорбіти
скорбний
скорбота
скорботний
скорботно
скорбувати
скордія
скорен
скоренити
скореняти
скорий
скорина
скориноньки
скориночка
скориняти
скористуватися
скорити
скоритися
скорість
скорні
скорняти
скоро
скоробагатько
скоробреха
скородити
скородільник
скороздра
скороздрий
скороздрілий
скорозріст
скороліски
скором
скоромина
скоромити
скоромитися
скоромний
скоромно
скоропадний
скоропуха
скороспішний
скоротити
скорохват
скорохвацький
скороход
скорочення
скорочувати
скорс
скорсина
скортіти
скорувати
скорух
скорушина
скорчити
скорчитися
скоса
скосирний
скосистий
скосити
скособочитися
скосогір
скосом
скот
скота
скотарик
скотарити
скотарство
скотарський
скотарча
скотарчук
скотарь
скотарювати
скотина
скотинний
скотинюка
скотиняка
скотисто
скотити
скотище
скотка
скоток
скотячий
скохатися
скоцень
скоцюрбитися
скочистий
скочити
скочка
скочки
скочувати
скочуватися 1
скочуватися 2
скошлатіти
скоштувати
скоштунок
Гайдачок, -чка, м. Особый родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 104.
Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Камен. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111., Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Добря́щий, -а, -е = Добрячий. Що за добрящі колеса. Левиц. Пов. 195.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у.
Калантир, -ра, м. Карантинъ. Закр. Желех.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III. 354. 2) Пытать. 3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Н. п. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Шевч. 162. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Шевч. 22. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали. Н. п.
Памнятущий, -а, -е. = пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.
Північний, -а, -е. 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. 2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54. 3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575. 4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш. Вх. Зн. 79.
Нас спонсорують: