Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколювати
скомандувати
скомезитися
скомина
скомпонувати
скомтати
скомшити
скомшитися
сконання
сконати
скончити
скончитися
скоп
скопа
скопати
скопердин
скопець
скопилити
скопилитися
скопич
скопище
скопковий
скопотити
скопувати
скор
скорбити
скорбіти
скорбний
скорбота
скорботний
скорботно
скорбувати
скордія
скорен
скоренити
скореняти
скорий
скорина
скориноньки
скориночка
скориняти
скористуватися
скорити
скоритися
скорість
скорні
скорняти
скоро
скоробагатько
скоробреха
скородити
скородільник
скороздра
скороздрий
скороздрілий
скорозріст
скороліски
скором
скоромина
скоромити
скоромитися
скоромний
скоромно
скоропадний
скоропуха
скороспішний
скоротити
скорохват
скорохвацький
скороход
скорочення
скорочувати
скорс
скорсина
скортіти
скорувати
скорух
скорушина
скорчити
скорчитися
скоса
скосирний
скосистий
скосити
скособочитися
скосогір
скосом
скот
скота
скотарик
скотарити
скотарство
скотарський
скотарча
скотарчук
скотарь
скотарювати
скотина
скотинний
скотинюка
скотиняка
скотисто
скотити
скотище
скотка
скоток
скотячий
скохатися
скоцень
скоцюрбитися
скочистий
скочити
скочка
скочки
скочувати
скочуватися 1
скочуватися 2
скошлатіти
скоштувати
скоштунок
Вимиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вимитися, -миюся, -єшся, гл. Вымываться, вымыться. До схід сонця охаючують хату і сами вимиваються. Ном. стр. 282, № 427.
Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами. МПр. 76.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. І. 491.
Повнісінький, -а, -е. Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої. Мет. 260. 2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба. Ном. № 10780.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Товчільниця, -ці, ж. Работница, толкущая на ступѣ. І до печі куховарочку наняв, а до ступи та товчільницю. Чуб. V. 34.
Нас спонсорують: