Веребей, -б'я, м. = горобець. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі.
Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло.
Раканя, -ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea.
Русалка, -ки, ж. Русалка. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. Утя сторожка птиця. Птиця, бач, дуже сторожка. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув.