Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі?
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Можні́сенько нар. Ум. отъ мо́жно. Совершенно возможно. . Можнісенъко вам без коня бути.
Підтерти Cм. підтирати.
Поставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поста́витися, -влюся, -вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Хоч застався, а постався.
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.