Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколювати
скомандувати
скомезитися
скомина
скомпонувати
скомтати
скомшити
скомшитися
сконання
сконати
скончити
скончитися
скоп
скопа
скопати
скопердин
скопець
скопилити
скопилитися
скопич
скопище
скопковий
скопотити
скопувати
скор
скорбити
скорбіти
скорбний
скорбота
скорботний
скорботно
скорбувати
скордія
скорен
скоренити
скореняти
скорий
скорина
скориноньки
скориночка
скориняти
скористуватися
скорити
скоритися
скорість
скорні
скорняти
скоро
скоробагатько
скоробреха
скородити
скородільник
скороздра
скороздрий
скороздрілий
скорозріст
скороліски
скором
скоромина
скоромити
скоромитися
скоромний
скоромно
скоропадний
скоропуха
скороспішний
скоротити
скорохват
скорохвацький
скороход
скорочення
скорочувати
скорс
скорсина
скортіти
скорувати
скорух
скорушина
скорчити
скорчитися
скоса
скосирний
скосистий
скосити
скособочитися
скосогір
скосом
скот
скота
скотарик
скотарити
скотарство
скотарський
скотарча
скотарчук
скотарь
скотарювати
скотина
скотинний
скотинюка
скотиняка
скотисто
скотити
скотище
скотка
скоток
скотячий
скохатися
скоцень
скоцюрбитися
скочистий
скочити
скочка
скочки
скочувати
скочуватися 1
скочуватися 2
скошлатіти
скоштувати
скоштунок
Вареничок, -чка, м. Ум. отъ вареник.
Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Кам'янка, -ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Миргородъ. (В. Горленко). Ум. кам'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала. Рк. Макс.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. ЕЗ. V. 146. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила. О. 1861. XI. Св. 54.
Примеркатися, -кається, сов. в. приме́рк(ну)тися, -неться, гл. безл. = примеркати, примеркнути. Вх. Лем. 456. Вже ся добре примеркло, як ми рушили з міста. Камен. у.
Пряженя, -ні, ж. Яичница съ мукой и молокомъ. Маркев. 159.  
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Нас спонсорують: