Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спродуватися
спрожиток
спрожогу
спрозорити
спрозоритися
спроквола
спромагатися
спромеж
спроміжність
спромога
спромогтися
спроможне
спроможний
спроможність
спросити
спросонку
спроста
спротивити
спротивитися
спрошувати
спружина
спрягати
спрягатися
спрягнути
спрягти
спрягти 2
спрямити
спрямуватися
спрянути
спрясти
спрят
спрятанник
спрятно
спрятування
спрятувати
спсувати
спудей
спуджувати
спуджуватися
спудза
спудити
спуз
спузарь
спузирити
спузиріти
спуск
спускалка
спускати
спускатися
спусковатий
спуст
спустити
спустілий
спустіння
спустіти
спусткувати
спустошалий
спустошення
спустошувати
спустувати
спутувати
спухніти
спухнути
спуховато
спуховий
спуховистий
спуховисто
спухово
сп'юх
сп'юшок
сп'янчити
сп'янчитися
сп'ясти
сп'ятити
сп'ячка
сп'ячник
срака
сральня
сратво
срати
срач
срачка
сребло
срем'я
сріберний
срібліти
срібло
сріблоглав
срібло-злотий
срібляний
срібляник
срібний
срібник
срібнити
срібнісінький
срібноводий
срібнозелений
срібнолукий
срібнолюбний
срібнорогий
срібняк
срібнястий
срібрений
сріб'яний
сс...
ссати
стабуритися
став
ставати
ставатися
ставець
ставидло
ставити
ставитися
ставище
ставка
ставляння
ставляти
ставма
ставний
Бакалійник, -ка, м. Торговецъ бакалейными товарами.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = єлівник. Шух. I. 185.
Звита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Ой вийди, матінко, звитайся, свого дитяти спитайся: де твоє дитятко бувало. Грин. III. 516.
Згу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились. Лебед. у.
Лома́чище, -щі, ж. Ув. отъ ломака.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Умокати, -каю, -єш, сов. в. умокнути, -кну, -неш, гл. Обмакиваться, обмакнуться. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок. Черн. у.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Нас спонсорують: