Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спродуватися
спрожиток
спрожогу
спрозорити
спрозоритися
спроквола
спромагатися
спромеж
спроміжність
спромога
спромогтися
спроможне
спроможний
спроможність
спросити
спросонку
спроста
спротивити
спротивитися
спрошувати
спружина
спрягати
спрягатися
спрягнути
спрягти
спрягти 2
спрямити
спрямуватися
спрянути
спрясти
спрят
спрятанник
спрятно
спрятування
спрятувати
спсувати
спудей
спуджувати
спуджуватися
спудза
спудити
спуз
спузарь
спузирити
спузиріти
спуск
спускалка
спускати
спускатися
спусковатий
спуст
спустити
спустілий
спустіння
спустіти
спусткувати
спустошалий
спустошення
спустошувати
спустувати
спутувати
спухніти
спухнути
спуховато
спуховий
спуховистий
спуховисто
спухово
сп'юх
сп'юшок
сп'янчити
сп'янчитися
сп'ясти
сп'ятити
сп'ячка
сп'ячник
срака
сральня
сратво
срати
срач
срачка
сребло
срем'я
сріберний
срібліти
срібло
сріблоглав
срібло-злотий
срібляний
срібляник
срібний
срібник
срібнити
срібнісінький
срібноводий
срібнозелений
срібнолукий
срібнолюбний
срібнорогий
срібняк
срібнястий
срібрений
сріб'яний
сс...
ссати
стабуритися
став
ставати
ставатися
ставець
ставидло
ставити
ставитися
ставище
ставка
ставляння
ставляти
ставма
ставний
Блиснути, -ну, -неш, гл. 1) Блеснуть, сверкнуть. Блиснем шаблями, як сонце з хмарі. Чуб. І
Вимішувати, -шую, -єш, гл. 1) сов. в. вимішати, -шаю, -єш. Вымѣшивать, вымѣшать, промѣшивать. Треба добре вимішувати в грубі. Дівка зле вимішає лемішку. Ном. № 13400. 2) сов. в. вимісити, -шу, -сиш. Вымѣшивать, вымѣсить.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Наню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Нанюхаться. Добре нанюхався. Ном. № 12618.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто. Гн. II. 26.
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Тамбур, -ру, м. Водяное растеніе = куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.
Нас спонсорують: