Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спродуватися
спрожиток
спрожогу
спрозорити
спрозоритися
спроквола
спромагатися
спромеж
спроміжність
спромога
спромогтися
спроможне
спроможний
спроможність
спросити
спросонку
спроста
спротивити
спротивитися
спрошувати
спружина
спрягати
спрягатися
спрягнути
спрягти
спрягти 2
спрямити
спрямуватися
спрянути
спрясти
спрят
спрятанник
спрятно
спрятування
спрятувати
спсувати
спудей
спуджувати
спуджуватися
спудза
спудити
спуз
спузарь
спузирити
спузиріти
спуск
спускалка
спускати
спускатися
спусковатий
спуст
спустити
спустілий
спустіння
спустіти
спусткувати
спустошалий
спустошення
спустошувати
спустувати
спутувати
спухніти
спухнути
спуховато
спуховий
спуховистий
спуховисто
спухово
сп'юх
сп'юшок
сп'янчити
сп'янчитися
сп'ясти
сп'ятити
сп'ячка
сп'ячник
срака
сральня
сратво
срати
срач
срачка
сребло
срем'я
сріберний
срібліти
срібло
сріблоглав
срібло-злотий
срібляний
срібляник
срібний
срібник
срібнити
срібнісінький
срібноводий
срібнозелений
срібнолукий
срібнолюбний
срібнорогий
срібняк
срібнястий
срібрений
сріб'яний
сс...
ссати
стабуритися
став
ставати
ставатися
ставець
ставидло
ставити
ставитися
ставище
ставка
ставляння
ставляти
ставма
ставний
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Випліндрувати, -рую, -єш, гл. Истребить, уничтожить. Стілько було берестків, а тепер ні годного нема — усі випліндровано. Лубен. у.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Короїда, -ди, м. Насѣк. Короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Оберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. оберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Быть осторожнымъ, беречься, поберечься. Та й загрюзились у бакаї. Той хазяїн аж плаче та того хлопця лає, шо не оберігся. Мнж. 9.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Стрикачка, -ки, ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають. Новомоск. у.
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться. Шейк.
Чв'якати, -каю, -єш, гл. 1) Чавкать. Свині чв'якнули. Также то-же, что и плямкати. Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка. Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. Cм. чвохтіти, чв'якотіти. Коли б його постоли мокрі так не чв'якали. Г. Барв. 22.
Нас спонсорують: