Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спродуватися
спрожиток
спрожогу
спрозорити
спрозоритися
спроквола
спромагатися
спромеж
спроміжність
спромога
спромогтися
спроможне
спроможний
спроможність
спросити
спросонку
спроста
спротивити
спротивитися
спрошувати
спружина
спрягати
спрягатися
спрягнути
спрягти
спрягти 2
спрямити
спрямуватися
спрянути
спрясти
спрят
спрятанник
спрятно
спрятування
спрятувати
спсувати
спудей
спуджувати
спуджуватися
спудза
спудити
спуз
спузарь
спузирити
спузиріти
спуск
спускалка
спускати
спускатися
спусковатий
спуст
спустити
спустілий
спустіння
спустіти
спусткувати
спустошалий
спустошення
спустошувати
спустувати
спутувати
спухніти
спухнути
спуховато
спуховий
спуховистий
спуховисто
спухово
сп'юх
сп'юшок
сп'янчити
сп'янчитися
сп'ясти
сп'ятити
сп'ячка
сп'ячник
срака
сральня
сратво
срати
срач
срачка
сребло
срем'я
сріберний
срібліти
срібло
сріблоглав
срібло-злотий
срібляний
срібляник
срібний
срібник
срібнити
срібнісінький
срібноводий
срібнозелений
срібнолукий
срібнолюбний
срібнорогий
срібняк
срібнястий
срібрений
сріб'яний
сс...
ссати
стабуритися
став
ставати
ставатися
ставець
ставидло
ставити
ставитися
ставище
ставка
ставляння
ставляти
ставма
ставний
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22.
Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили. Шевч.
Курдимон, -ну, м. Кардамонъ. Гнав пінную на курдимон. Мкр. Г. 69.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Набаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. набаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Сплоха нар. 1) Слабо, вяло. 2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. І. 121.
Нас спонсорують: