Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостонько

Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТОНЬКО"
Ґазді́вство́, -ва, с. Хозяйство. Вх. Лем. 407.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Коршомка, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Мі́день, -дня, м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63.
Молоди́чка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.  
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса. Вх. Лем. 452.
Прокусити Cм. прокушувати.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.