Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

с
са! а са!
сабанити
сабаш
сабашівка
сабашувати
сабе
саблук
савити
савка
савтира
савул
сага
сагайдак
саганистий
сагмал
саґан
саґмал
сад
саджавка
саджати
саджений
садиба
садикати
садити
садитися
садібня
садівник
садівничий
садівничити
садіння
садковий
садно
саднути
садовий
садовина
садовити
садовитися
садовище
садовник
садовничка
садок
садонько
садочок
саєт
саєтовий
саж
сажа
сажавка
сажанка
сажати
сажень
сажер
сажка
сажний
сажниця
сажньовий
сажовий
сажотрус
сазан
сайгак
сайдак
сак
сака
сакалаш
саква
сакви
саківно
саклак
сакрамент
сакраментувати
саксаган
сакуля
сал
сала
салабай
саламаха
салата
салатник
салаш
салашина
салашитися
салашувати
салган
салдат
салдатва
салдатня
салдатченко
салдацький
салєник
салєтра
салимон
салій
салітра
салмаш
сало
салогуб
салом'як
салотовка
салтан
сальник
сальце
саляник
салянка
сам
сама
самарати
самарно
самбір
самбірка
самбіровий
саме
самець
самий
самий 2
самиця
самісінький
самісінько
саміський
самітний
Ботвина, -ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Н. п. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Полатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176. 2)боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. ІІ. 108.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Труха, -хи, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Хижчина, -ни, ж. = хижка. Мил. 159. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Полт. Побігла вина швиденько у хижчину. О. 1862. V. 49. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти. Гн. І. 133.
Чабарня, -ні, ж. Овчарня, загороды и хлѣвы для овець и жилище пастуховъ. Мнж. 89. Отаман та здумав об'їжджати чабарні. Мнж. 131.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Вас. 147. Поставив мене чухрать гілля. Новомоск. у. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. Вас. 152, 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. Чуб. V. 684. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Хомиха кожен день свого Хому чухрала. Боров. 60. 4) Бѣжать. Маркев. 34. А ну ноги на плечі та й чухрай. Ном. № 4408. Видно й хати, та далеко чухрати. Ном. № 11423. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112). 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом. Г. Барв. 472.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Нас спонсорують: