Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

с
са! а са!
сабанити
сабаш
сабашівка
сабашувати
сабе
саблук
савити
савка
савтира
савул
сага
сагайдак
саганистий
сагмал
саґан
саґмал
сад
саджавка
саджати
саджений
садиба
садикати
садити
садитися
садібня
садівник
садівничий
садівничити
садіння
садковий
садно
саднути
садовий
садовина
садовити
садовитися
садовище
садовник
садовничка
садок
садонько
садочок
саєт
саєтовий
саж
сажа
сажавка
сажанка
сажати
сажень
сажер
сажка
сажний
сажниця
сажньовий
сажовий
сажотрус
сазан
сайгак
сайдак
сак
сака
сакалаш
саква
сакви
саківно
саклак
сакрамент
сакраментувати
саксаган
сакуля
сал
сала
салабай
саламаха
салата
салатник
салаш
салашина
салашитися
салашувати
салган
салдат
салдатва
салдатня
салдатченко
салдацький
салєник
салєтра
салимон
салій
салітра
салмаш
сало
салогуб
салом'як
салотовка
салтан
сальник
сальце
саляник
салянка
сам
сама
самарати
самарно
самбір
самбірка
самбіровий
саме
самець
самий
самий 2
самиця
самісінький
самісінько
саміський
самітний
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Коби Cм. коб.
Кросонки, -но́к, с. мн. 1) Ум. отъ кро́сно. 2) Небольшой станокъ для тканія ситъ. Вас. 152.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Нас спонсорують: