Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Гри́вичка, -ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном.
Затокоті́ти, -чу́, -чеш, гл. О сердцѣ: забиться. Дуже затокотіло в його грудях серце, глянувши на рідне село.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Окривати, -ва́ю, -єш, сов. в. окрити, -крию, -єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Золота грива коня окрила. Окриваючи його гарячими поцілунками. Сміх, регіт окрив усю хату. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату.
Попідривати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Подрыть (во множествѣ). Яблуні свині попідривали.
2) Подорвать (во множествѣ).
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. як не свій хо́дить. Самъ не свой. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Страшетно нар. = страшенно.
