Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

староство

Староство, -ва, с. 1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105. 2) Должность старосты.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТВО"
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Дочеса́ти, -ся. Cм. дочісувати, -ся.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота. Вх. Лем. 411.
Є́ресь, -сі, ж. Ересь.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.
Остривний, -а, -е. Точильный. Остривний камінь. Вх. Зн. 45.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.