Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Жо́втка, -ки, ж. Желтая краска. Писанки кидають спочатку в жовтку, а потім по жовтому і пишуть.
Кавун, -на, м. 1) Арбузъ. Cucumis citrullus. Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. Н. п. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. МВ. І. 104. Отличаютъ кавун отъ кавуни́ці и кавунки: у кавуна сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у кавунки; послѣдняя вкуснѣе кавуна. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) мн. Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались. Стор. МПр. 42.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37.
Хиба 2 нар. 1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Єв. Мр. IV. 12. Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану? МВ. І. 25. 2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене. Чуб. І. 5. 3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу. Алв. 76.
Чепати, -па́ю, -єш, гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,
Нас спонсорують: