Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Баришництво, -ва, с. Барышничество, торгашество.
Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. вечір зайшов. Вечерь начался. Рудч. Ск. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. МПр. 57. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. Драг. 56. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. Сим. 174. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. ІІІ. № 20.
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Двиг! меж. для выраженіи движенія. Мамо! чого се в тебе брови тільки двиг-двиг? — Судорга, синку.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Наба́гнути, -гну, -неш, гл. 1) Припомнить, выдумать. На всячину я набагла. Вх. Зн. 38. 2) Сильно пожелать. Вх. Зн. 38.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Попримазувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и примазати, но во множествѣ. Попримазувала вже в обох хатах. Харьк.
Схожий, -а, -е. Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Млр. л. сб. 173. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. Рудч. Ск. II. 32.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. II. 15.
Нас спонсорують: