Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище.
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. 3) Подставки для веретінника. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання.
Пастися, -суся, -се́шся, гл. Пастись. Ой пасіться, мої сірі воли!
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл. — ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж.
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл.
1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. У церкві надвоє роздерлась завіса.
2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав.