Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.
Гелета, -ти, ж. 1) Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. 2) Подойникъ. Полт. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка. Грин. ІІІ. 647.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак 1. Гусакове пір'я.
Костокрилий, -а, -е. Перепончатокрылый. Через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
Нересть, -ти, ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. Cм. неристь.
Ошукувати, -кую, -єш, сов. в. ошука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Чуб. І. 170. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують К. ЧР. 301. Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів. МВ. ІІ. 21.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ. Чуб. IV. 306.
Прохолоджатися, -джаюся, -єшся и прохолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прохолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться. Як душно, вийде прохолодиться. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: