Безрода, -ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору.
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Допевня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Заспоко́юватися, -ко́ююся, -єшся, сов. в. заспоко́їтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Зінько! заспокойся, я од щирого зерця тебе прощаю. Знов, заспокоївшись, сидить коло криниці.
Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Крокодил, -ла, м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить.
Струна, -ни, ж.
1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути.
2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка.
Усипляти, -ляю, -єш, гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. Cм. ii. усипати.