Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Коцабки зробити. Перекувыркнуться (о пораженномъ выстрѣломъ зайцѣ). Вх. Уг. 246.
Кружґанок, -нку, м. Галлерея. Освітились залі, кружґанки і кімнати княжеського замку. Стор. МПр. 74. З обох сторон будівлі прибудував ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками. Стор. МПр. 65.
Налічи́ти Cм. налічувати.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу. О. 1861. І. Куліш. 317.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. Котл. Ен. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Стор. І. 63. Уклався місяць спать. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 81). Піди вкладися гарно спати. Котл. Ен. II. 35.
Нас спонсорують: