Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх!
Понащулювати, -люю, -єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
Почеркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Коснуться, задѣть. Через тин утікав та й не почеркнувся.
Розжалити, -ся. Cм. розжаляти, -ся.