Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Ном. № 9493. Годі нам з ляшками куматись. Левиц. І. 1. 226.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло. Ном. № 598.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Маха́н, -ну, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Г. Барв. 238. Сни невпокійні сняться. МВ. ІІ. 9. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне. Мир. ХРВ. 35.
Рівноважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уравновѣшиваться. 2) Мѣряться силами. Чи то ж вам легше буде рівноважитись із Русею тоді? К. Кр. 39.
Нас спонсорують: