Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Валах, -ха, м. 1) Выложенный баранъ. 2) Скопитель жеребцовъ. Шух. І. 211. Ум. валашок. Вас. 197.
Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері). Мил. 85.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Оббиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обби́тися, обіб'ю́ся, -єшся, гл. Обиваться, обиться. Оббивсь як билина. Ном. № 1852. Пропившись і як крем'ях той оббившись. К. МБ. X. 3. Оббилася балачка. Разговоръ стихъ, смолкъ. Оббилася балачка, тим і не чутно стало. Новомоск. у.
Оборонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться, защититься. Сей і втікав, і оборонявся. Стор. МПр. 84.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Приспільниця, -ці, ж. Масляница. Угор.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Нас спонсорують: