Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скірочка
скісний 2
скісно
скісок
скітити
скіцнути
скіць!
склад
складаний
складання
складати
складатися
складач
складка
складний
складничок
складність
складно
складня
складовий
скласти
склеїти
склейнити
склений
склення
склеп
склепатися
склепити
склепитися
склепіння
склеплятися
склепувати
склеювати
склеюватися
склизнути
склик
скликанець
скликання
скликанчик
скликати
скликатися
склимакований
склинати
склинцювати
склити
склівочка
склінчатися
скліти
скліщитися
скліщуватися
скло
склонити
склоняти
склонятися
склопотати
склочитися
склюбачитися
склювати
сключитися
скляний
скляниця
скляничина
склянка
склянчина
скляп
скляр
скляриха
склярка
склярський
склярувати
склярчук
склячий
скнара
скнарий
скнарість
скнаро
скнарувати
скнира
скніти
скоба
скобелка
скобель
скобзалка
скобзун
скоблик
скоблити
сковзалка
сковзатися
сковзатися 2
сковзький
сковзько
сковизнути
сковорідка
сковорода
сковувати
сковуватися
скоголити
скожушитися
скозачити
скозачитися
скозуватися
скоїти
скоїтися
скойка
скока
скокнути
скоком
сколихати
сколихнути
сколіничитися
сколінкуватіти
сколоти
сколотина
сколотися
сколотити
сколотитися
сколотчиний
сколотяник
сколошкати
сколупати
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відгетькатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ чего. Чим же Марко одгетькався од некрутства? Волч. у. (Лобод.).
Доброгра́й, -ра́я, м. Хорошій музыкантъ.
Дого́дний, -а, -е. = Догідний.
Лицемі́рство, -ва, с. Лицемѣріе.
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).
Роздзявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздзявитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Разѣваться, разинуться. 2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями. К. Псал. 136.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4.
Торговий, -а, -е. Торговый.
Нас спонсорують: