Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скірочка
скісний 2
скісно
скісок
скітити
скіцнути
скіць!
склад
складаний
складання
складати
складатися
складач
складка
складний
складничок
складність
складно
складня
складовий
скласти
склеїти
склейнити
склений
склення
склеп
склепатися
склепити
склепитися
склепіння
склеплятися
склепувати
склеювати
склеюватися
склизнути
склик
скликанець
скликання
скликанчик
скликати
скликатися
склимакований
склинати
склинцювати
склити
склівочка
склінчатися
скліти
скліщитися
скліщуватися
скло
склонити
склоняти
склонятися
склопотати
склочитися
склюбачитися
склювати
сключитися
скляний
скляниця
скляничина
склянка
склянчина
скляп
скляр
скляриха
склярка
склярський
склярувати
склярчук
склячий
скнара
скнарий
скнарість
скнаро
скнарувати
скнира
скніти
скоба
скобелка
скобель
скобзалка
скобзун
скоблик
скоблити
сковзалка
сковзатися
сковзатися 2
сковзький
сковзько
сковизнути
сковорідка
сковорода
сковувати
сковуватися
скоголити
скожушитися
скозачити
скозачитися
скозуватися
скоїти
скоїтися
скойка
скока
скокнути
скоком
сколихати
сколихнути
сколіничитися
сколінкуватіти
сколоти
сколотина
сколотися
сколотити
сколотитися
сколотчиний
сколотяник
сколошкати
сколупати
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Жахли́вий, -а, -е. Пугливый. Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись. МВ. ІІІ. 142. Ум. жахливенький.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
Плавач, -ча, м. Плавающій на суднѣ, плотѣ, плотовщикъ. Шух. І. 37.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Ручайка, -ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Вх. Уг. 274. Ум. чеперушка.
Нас спонсорують: