Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скірочка
скісний 2
скісно
скісок
скітити
скіцнути
скіць!
склад
складаний
складання
складати
складатися
складач
складка
складний
складничок
складність
складно
складня
складовий
скласти
склеїти
склейнити
склений
склення
склеп
склепатися
склепити
склепитися
склепіння
склеплятися
склепувати
склеювати
склеюватися
склизнути
склик
скликанець
скликання
скликанчик
скликати
скликатися
склимакований
склинати
склинцювати
склити
склівочка
склінчатися
скліти
скліщитися
скліщуватися
скло
склонити
склоняти
склонятися
склопотати
склочитися
склюбачитися
склювати
сключитися
скляний
скляниця
скляничина
склянка
склянчина
скляп
скляр
скляриха
склярка
склярський
склярувати
склярчук
склячий
скнара
скнарий
скнарість
скнаро
скнарувати
скнира
скніти
скоба
скобелка
скобель
скобзалка
скобзун
скоблик
скоблити
сковзалка
сковзатися
сковзатися 2
сковзький
сковзько
сковизнути
сковорідка
сковорода
сковувати
сковуватися
скоголити
скожушитися
скозачити
скозачитися
скозуватися
скоїти
скоїтися
скойка
скока
скокнути
скоком
сколихати
сколихнути
сколіничитися
сколінкуватіти
сколоти
сколотина
сколотися
сколотити
сколотитися
сколотчиний
сколотяник
сколошкати
сколупати
Багатійшати, -шаю, -єш
Гарматочка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Дріма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 64.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Кевкнути, -кну, -неш, гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло. Св. Л. 286.
Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.
Нехрещений, -а, -е. Некрещенный. Мене мати породила, нехрещену положила. Шевч. 28.
Орля, -ля́ти, с. Орленокъ. Молоде орля та вище старого літає. Ном. № 7322. Ум. орля́тко.
Цівуватий, -а, -е. О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у.
Нас спонсорують: