Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скірочка
скісний 2
скісно
скісок
скітити
скіцнути
скіць!
склад
складаний
складання
складати
складатися
складач
складка
складний
складничок
складність
складно
складня
складовий
скласти
склеїти
склейнити
склений
склення
склеп
склепатися
склепити
склепитися
склепіння
склеплятися
склепувати
склеювати
склеюватися
склизнути
склик
скликанець
скликання
скликанчик
скликати
скликатися
склимакований
склинати
склинцювати
склити
склівочка
склінчатися
скліти
скліщитися
скліщуватися
скло
склонити
склоняти
склонятися
склопотати
склочитися
склюбачитися
склювати
сключитися
скляний
скляниця
скляничина
склянка
склянчина
скляп
скляр
скляриха
склярка
склярський
склярувати
склярчук
склячий
скнара
скнарий
скнарість
скнаро
скнарувати
скнира
скніти
скоба
скобелка
скобель
скобзалка
скобзун
скоблик
скоблити
сковзалка
сковзатися
сковзатися 2
сковзький
сковзько
сковизнути
сковорідка
сковорода
сковувати
сковуватися
скоголити
скожушитися
скозачити
скозачитися
скозуватися
скоїти
скоїтися
скойка
скока
скокнути
скоком
сколихати
сколихнути
сколіничитися
сколінкуватіти
сколоти
сколотина
сколотися
сколотити
сколотитися
сколотчиний
сколотяник
сколошкати
сколупати
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Тиран, -на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. ІІІ. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.
Хохля, -лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
Нас спонсорують: