Виканючити, -чу, -чиш, гл. Выклянчить. Так ви ж не виканючите!
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати.
Заскли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Вставить стекло. Заскли оте вікно.
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний.
Продивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) = передивлятися, передивитися.
2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо сине, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу.
Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав.
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається.
Хоругов, -гви, ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.