Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скірочка
скісний 2
скісно
скісок
скітити
скіцнути
скіць!
склад
складаний
складання
складати
складатися
складач
складка
складний
складничок
складність
складно
складня
складовий
скласти
склеїти
склейнити
склений
склення
склеп
склепатися
склепити
склепитися
склепіння
склеплятися
склепувати
склеювати
склеюватися
склизнути
склик
скликанець
скликання
скликанчик
скликати
скликатися
склимакований
склинати
склинцювати
склити
склівочка
склінчатися
скліти
скліщитися
скліщуватися
скло
склонити
склоняти
склонятися
склопотати
склочитися
склюбачитися
склювати
сключитися
скляний
скляниця
скляничина
склянка
склянчина
скляп
скляр
скляриха
склярка
склярський
склярувати
склярчук
склячий
скнара
скнарий
скнарість
скнаро
скнарувати
скнира
скніти
скоба
скобелка
скобель
скобзалка
скобзун
скоблик
скоблити
сковзалка
сковзатися
сковзатися 2
сковзький
сковзько
сковизнути
сковорідка
сковорода
сковувати
сковуватися
скоголити
скожушитися
скозачити
скозачитися
скозуватися
скоїти
скоїтися
скойка
скока
скокнути
скоком
сколихати
сколихнути
сколіничитися
сколінкуватіти
сколоти
сколотина
сколотися
сколотити
сколотитися
сколотчиний
сколотяник
сколошкати
сколупати
Башмармак, -ка, м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна. Мнж. 176.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Підбіяк, -ка, м. Длинный серда́к на овчинѣ. Шух. І. 139.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала. Чуб. V. 797. 2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила. Чуб. ІІІ. 235.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита. Браун. 9.
Пропити Cм. пропивати.
Шайварок, -рку, м. = шарварок. Подольск. г.
Нас спонсорують: