Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Галка, -ки, ж. 1) Галка, клуша, corvus monedulus. Ой полети, полети, да чорная галко, да на Дін риби їсти! Мак. (1834). 128. Чорний, як галка. Ном. № 13152. 2) Небольшой шаръ, шарикъ. Стоїть палка, на їй галка. Ном. стр. 296. галки класти, кидати. Баллотировать шарами. Камен. у. 3) мушкатна галка. Мускатный орѣхъ. 4) Родъ хороводной весенней игры. Маркев. 73. Ум. галонька, гілочка.
Гу́сонька, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Допаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -су́ся, -се́шся, гл. Оканчивать пастись.
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Зціпити Cм. зціплювати.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. Ум. ондечки. Левиц. І. 100.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Шевч. Ступай сміло: куля не візьме. ЗОЮР. І. 97. Широко ступав Марко. Стор. МПр. 25. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Грин. III. 384. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Ном. № 3189. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. МВ. (О. 1862. III. 47). ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь. Г. Барв. 540.
Нас спонсорують: