Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Битець, -тця, м. Каменоломщикъ. Міусск. окр.
Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають. Вх. Лем. 408.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Пережижка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію. Вас. 180.
Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав. Кв.
Пуття, -тя, с. Первоначально: путь, дорога, но употребл, лишь въ переноси, значеніи: толкъ, прокъ. Молоді хазяї, думає, — чому й на пуття не навести. Св. Л. 244. Не буде з його пуття. Не буде вже їм ні пуття, ні добра. Стор. МПр. 154. Без пуття. Безъ толку, безъ смысла. Все робить без пуття.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.
Нас спонсорують: