Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Пательня, -ні, пате́ля, -лі, ж. Сковорода.
Силувати, -лую, -єш, гл.
1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий.
2) Припрашивать, угощая.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
Тріска, -ки, ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Ум. трісочка.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така.
Швидкома нар. На скорую руку.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.