Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Блават, -ту, м. 1) Голубая шелковая матерія. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. І. 9.
Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Довгоно́гий, -а, -е. Длинноногій. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Шевч. 197. Тут військо кіннеє валилось. Котл.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. Грин. III. 493. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. Сим. 212. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось. Св. Л. 89.
Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Нас спонсорують: