Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Буйтур, -ра, м. = тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Гол. Од. 70. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало. Гол. Од. 71.
Іно нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Нава́блювати, -блюю, -єш, сов. в. нава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь (многихъ).
Обширь, -рі, ж. 1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо. 2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Перещеплювати, -люю, -єш, сов. в. перещепити, -плю́, -пиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки. 2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.
Погода, -ди, ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. 4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Шух. І. 178. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Лебед. у. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку. Чуб. V. 312.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати. Ном. № 1939.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Нас спонсорують: