Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Бадьористий, -а, -е. Бойкій, лихой, молодецкій. Чуб. І. 230. Г. Барв. 44. Сам був такий бадьористий: козаки... казали проміж себе — орел! Стор. МПр. 149.
Бальок, -лька, м. Балка. Шейк.
Безпека, -ки, ж. 1) Безопасность. 2) для безпеки. Для прочности. Шух. I. 277.
Висиджувати, -джую, -єш, сов. в. висидіти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Два місяці висадів в карантину. Стор. І. 175. 2) Высидѣть. Сиділи три дні та й висиділи злидні. Ном. № 9859. 3) Только сов. в. Усидѣть.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі? Камен. у.
Зрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Н. Вол. у. 2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.
Промогоричити, -чу, -чиш, гл. Пропить деньги, ставя могоричі. Желех.
Стрілець, -льця, м. Стрѣлокъ, охотникъ. Купець, як стрілець. Ном. № 10553. Ум. стрільник.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.
Нас спонсорують: