Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сап
сапа
сапай
сапальник
сапальниця
сапання
сапати
сапати 2
сапачка
сапет
сапета
сапетон
сапильно
сапіна
сапка
сапкий
сапнути
сапувальник
сапувальниця
сапування
сапувати
сапуга
сапун
сапуха
сап'ян
сап'янний
сап'янці
сарака
сарана
саранячий
сарапати
сардак
сардачина
саркати
сарна
сарсама
сас
сатана
сатанаїл
сатанивий
сатаніти
сатанюка
сахар
сахарець
сахарний
сахарниця
сахарня
сахарь
сахатися
сачовиця
свавільний
свавільник
свавільно
свавільство
сваволець
сваволити
сваволя
свайба
сваненька
сваненько
сванька
сванютка
свар
свара
сварити
сваритися
сваритоньки
сваріння
сварка
сваркий
сварливе
сварливець
сварливий
сварливість
сварливо
сварник
сват
сватальний
сватальник
сватання
сватати
свататися
сватач
сватба
сватів
сватко
сватній
сватонько
сваття
сватуньо
сваха
свахатися
свашенька
свашка
свашкувати
свашчак
свашчити
свекла
свекляний
свекор
свекорків
свекрів
свекрівонька
свекрівщина
свекровця
свекронько
свекруха
свекрухна
свекрушенька
свекрушин
свекрушина
свекрушище
сверб
свербига
свербигуз
свербила
свербіти
сверблячий
сверблячка
свербота
Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Кузка, -ки, ж. = кузька. Напала на капусту кузка. Черк. у.
Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 114. б) Trifolium arvense L. ЗЮЗО. I. 172. в) Spiraca ulmaria L. ЗЮЗО. I. 172. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum. Мнж. 187.
Плякати, -ка́ю, -єш, гл. 1) = плекати 2. Херс. г. Черном. Александров. у. 2) Поить съ пальца ягненка, теленка, оставшагося безъ матери. Мнж. 189.
Прилетіти Cм. прилітати.
Прогодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Самим твоїм заробітком не прогодуємося. Кіевск. у.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. К. ЧР. 88. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Дещо. Пику аж роздуло. Кв. II. 334.
Нас спонсорують: