Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Воронячий, -а, -е. Вороній. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный.
2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Парник, -ка, м.
1) Ящикъ, предохраняющій колесо водяной мельницы отъ обмерзанія.
2) Парникъ.
3) Родъ спиртнаго напитка. Ум. парничок. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка, калинівочка, вишнівка, парничок, тернівка.
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Підводний, -а, -е. Подводный.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки.
Уписування, -ня, с. = упис.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня!
Хортеня, -няти, с. Борзой щенокъ. Навела хортиця хортенят.