Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сап
сапа
сапай
сапальник
сапальниця
сапання
сапати
сапати 2
сапачка
сапет
сапета
сапетон
сапильно
сапіна
сапка
сапкий
сапнути
сапувальник
сапувальниця
сапування
сапувати
сапуга
сапун
сапуха
сап'ян
сап'янний
сап'янці
сарака
сарана
саранячий
сарапати
сардак
сардачина
саркати
сарна
сарсама
сас
сатана
сатанаїл
сатанивий
сатаніти
сатанюка
сахар
сахарець
сахарний
сахарниця
сахарня
сахарь
сахатися
сачовиця
свавільний
свавільник
свавільно
свавільство
сваволець
сваволити
сваволя
свайба
сваненька
сваненько
сванька
сванютка
свар
свара
сварити
сваритися
сваритоньки
сваріння
сварка
сваркий
сварливе
сварливець
сварливий
сварливість
сварливо
сварник
сват
сватальний
сватальник
сватання
сватати
свататися
сватач
сватба
сватів
сватко
сватній
сватонько
сваття
сватуньо
сваха
свахатися
свашенька
свашка
свашкувати
свашчак
свашчити
свекла
свекляний
свекор
свекорків
свекрів
свекрівонька
свекрівщина
свекровця
свекронько
свекруха
свекрухна
свекрушенька
свекрушин
свекрушина
свекрушище
сверб
свербига
свербигуз
свербила
свербіти
сверблячий
сверблячка
свербота
Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Оплатки, -ток, ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Н. п.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Нас спонсорують: