Безклепкий, -а, -е. Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Бистриця, -ці, ж.
1) Быстрый и шумный потокъ.
2) Названіе многихъ рѣкъ.
3) Порода длинныхъ сливъ.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована.
Забі́гти Cм. забігати.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Оденчичка, -ки, ж. Пришедшая на оденки.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.