Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Зако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Куркоїд, -да, м. Пожиратель куръ. Употребляется въ значеніи: лакомка. Такъ названы въ старинныхъ стихахъ о желтоводской битвѣ (1648) польскіе паны и вообще польскіе солдаты: От же Хмельницький може, — поможи йому, Боже, — тих куркоїдів бити, як жидів не живити! Юж утікають з валів: бояться самопалів. Тих куркоїдів, як жидів, не живили.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Полуденниці, -ниць, ж. мн. Родъ дѣтской болѣзни. Цьому младенцеві ізжени... крикливиці, плаксивиці, ночниці, полуночниці, денниці, полуденниці і несплячки.
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні.
2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий.