Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. Рудч. Ск. І. 86. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена. Мнж. 138.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Порозм'якати, -каємо, -єте, гл. Размякнуть (во множествѣ).
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Нас спонсорують: