Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Відвага, -ги, ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Ном. № 4256. Де відвага, там щастя. Ном. № 4253.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Чуб. І. 261. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість. Чуб. V. 777.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Переправа, -ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Пошкапити, -пить, пошка́питися, -питься, гл. безл. Посчастливиться. Александров. у.
Ущудити, -лю, -лиш, гл. Прижать; сжать.  
Нас спонсорують: