Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик. Федьк. І. 91.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160. 2) Пасть. Желех. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Іно нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. І. 41.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Поступно нар. Успѣшно, быстро (о движенія работы). Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то воно поступається скоріш. Конст. у.
Тихоно Употр. въ загадкѣ для обозначенія сковороды. Тихоне-яхоно! полізьмо в піч похапаймось, у кого краще — поміняймось (сковорода і чаплія). Ном. стр. 301, № 390.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Нас спонсорують: