Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стан

Стан, -ну, м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Левиц. І. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. І. 237. Козацького стану люде. 3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Макс. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава.... Н. п. 5) Сшитая половина плахти. Черн. у. 6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали. Н. п. 7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан. Рудч. Ск. І. 209. 8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть. Грин. III. 550. 9)колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги. Вас. 210. 10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Лебед. у. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. О. 1862. VI. 62. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Н. п. Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Мет. 41. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Грин. ІІІ. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Заро́стка, -ки, ж.? Ум. заро́сточка. Тепер же я заросточка, не бачила ні виросточка. Чуб. V. 1116.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися. Чуб. V. 781.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Сміятоньки, -ся, гл. ум. отъ сміятися. Не з мене ся сміятоньки, не з мене ся кпити. Грин. III. 185.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.