Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стан

Стан, -ну, м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Левиц. І. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. І. 237. Козацького стану люде. 3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Макс. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава.... Н. п. 5) Сшитая половина плахти. Черн. у. 6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали. Н. п. 7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан. Рудч. Ск. І. 209. 8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть. Грин. III. 550. 9)колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги. Вас. 210. 10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Лебед. у. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. О. 1862. VI. 62. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Н. п. Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Мет. 41. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Грин. ІІІ. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
Передарувати, -ру́ю, -єш, гл. Передарить, раздарить. Передарував багато на своїм віку.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче. Мир. Пов. II. 83.
Похватний, -а́, -е́ Удобоподвижный, удобоносимый, удобный для взятія. Занялась хата — та пожарні бочки похватні — скоро води привезли. Міусск. окр.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады». Повѣсти. К. I. 229.
Спродувати, -дую, -єш, гл. = спродавати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.