Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стан

Стан, -ну, м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Левиц. І. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. І. 237. Козацького стану люде. 3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Макс. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава.... Н. п. 5) Сшитая половина плахти. Черн. у. 6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали. Н. п. 7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан. Рудч. Ск. І. 209. 8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть. Грин. III. 550. 9)колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги. Вас. 210. 10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Лебед. у. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. О. 1862. VI. 62. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Н. п. Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Мет. 41. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Грин. ІІІ. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити. Желех.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. 7. А татарва як набігала, то вже я замужем була. Котл. Ен. III. 12. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. Чуб. І. 251. 2)на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. КС. 1882. XII. 508. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. Г. Барв. 416. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится. Павлогр. у.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Похреститися, -тимося, -титеся, гл. 1) Перекреститься (о многихъ). Похрестились, ударили три поклони. Г. Барв. 240. 2) Окреститься (о многихъ). Похрипнути, немо, нете, гл. Охрипнуть (о многихъ). Челядь цілісіньку ніч колядує, аж похрипне сердешна. О. 1862. IV. 87.
Славен, -вна, -не = славний.
Сподоба, -би, ж. = уподоба. Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої. Чуб. V. 35.
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. Чуб. III. 178. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Чуб. II. 82, 83. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Ном. № 13899. Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Драг. 217. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Грин. III. 516. Ум. шлюбонько, шлюбочок. Чуб. III. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.