Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стан

Стан, -ну, м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Левиц. І. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. І. 237. Козацького стану люде. 3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Макс. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава.... Н. п. 5) Сшитая половина плахти. Черн. у. 6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали. Н. п. 7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан. Рудч. Ск. І. 209. 8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть. Грин. III. 550. 9)колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги. Вас. 210. 10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Лебед. у. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. О. 1862. VI. 62. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Н. п. Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Мет. 41. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Грин. ІІІ. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАН"
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок. Чуб. II. 446.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2)на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = — у що. в)на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. І. 73. 3)у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.
Осковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Поскользнуться. 2) Ошибиться, промахнуться. Я тим осковзнувся трохи, що рано посіяв. Міусск. окр.  
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы. К. Гр. 81.
Папортина, -ни, ж. = папороть. Вх. Пч. II. 29. Вх. Лем. 446.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Чиранка, -ки, ж. Порода утки, Anas crecca. Ум. чираночка. Ой на ставу, на ставочку піймав качур чираночку. Гол. I. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.